Знаходячись безпосередньо на Олімпіаді і спостерігаючи за нашими спортсменами, ти розумієш, наскільки все ж таки важлива їхня місія в умовах війни і залежності України від іноземної підтримки. Особливо це стосується топів, зокрема яскравої переможниці Парижу-2024 Ярослави Магучих, яка роздала у Франції таку кількість інтерв'ю, що, мабуть, важко однозначно сказати, де навантаження більше – в секторі під час стрибків чи вже після – під прицілом камер та в оточенні диктофонів.
Після перемоги у стрибках у висоту шлях Ярослави від виходу з чаши стадіону до мікс-зони однозначно зайняв більше години, бо протягом ходи вона постійно зупинялась для коментарів акредитованим телеканалам. Ще, мабуть, стільки ж або трішки менше Магучіх провела у розмовах на диктофон, як українською, так і англійською. А потім ще пішла й на пресконференцію.
Спілкування української зірки з іноземними ЗМІ тривало і протягом двох наступних діб. Це були такі медіа-монстри, як CNN, ABC, NBC, Reuters AP, Guardian і багато інших.
Іноземну пресу цікавило все. А особливу увагу чомусь звернули на спальник, в якому між спробами відпочиває Ярослава, хоча тема вже не нова – спортсменка робить так певний час, на що й до Парижа звертали увагу і українські, і світові ЗМІ.
Але тут про синьо-зелений "мішок" знову заговорили, і Магучих терпляче пояснила, що таку пораду їй дав один з тренерів, Сергій Степанов. Адже занадто довге сидіння між стрибками призводить до застою крові в ногах, тому тепер, готуючись до нової спроби, українка лежить і рахує хмари або заплющує очі і зосереджується на своєму диханні.
Звісно, багато уваги у питаннях приділяється і війні з РФ, але цікавлять не якісь деталі бойових дій, чи ставлення наших атлетів до росіян, а більше ментальний вплив.
Про те, яка в нас зараз обстановка в країні. Як ми вивозимо все це ментально та фізично. Взагалі наскільки наші люди сильні.
"Спорт для них цікавий, але вони не розуміють, як ми живемо в принципі в країні, де йде війна, а не те що змагаємося. Ми розповідаємо максимально, наскільки можемо. Я в кожному інтервʼю говорю, наскільки вдячна військовим. І це не просто слова, а це справді йде від чистого серця", – підтвердила нам бронзова призерка ОІ-2024 у стрибках у висоту Ірина Геращенко.
Але дівчата не втомлюються нагадувати світу, що насправді відбувається в Україні, поки на аренах і вулицях Парижу триває свято спорту.
"Ми виграли наші медалі для наших людей, для наших захисників. І це дає українським атлетам можливість говорити про нашу ситуацію, про війну в Україні, тому що насправді ми хочемо миру. На жаль, це неможливо навіть під час Олімпіади, адже Росія не припиняє свої атаки на моє рідне місто й інші міста України. Поки ми стрибали, лунало багато повітряних тривог і вибухів у моєму регіоні. Це дуже важко, але ми б'ємося на кожному полі", – відмітила Магучіх.
"Звичайно, я хвилююся за батьків, за сестру, тому що вони в Дніпрі. Вони писали мені: "Ми чули вибухи, це було дуже гучно". І в глибині душі я хочу бути з ними, тому що це моя сім’я. Я тримаю в голові, що одного дня я можу їх втратити", – зізнавалася ЗМІ Ярослава.
Щодо своєї переможної висоти 2 метри, українка розповіла, що була готова стрибати і вище. З'явилася і деяка нервозність, коли вже в останній момент планка двічі не втрималась на 2,02 метри: "Вилітала із запасами, але трохи не доробила. Ось про що ми говоримо, що є над чим працювати і що вдосконалювати, щоб потім виходити і брати вищі висоти. Але коли зрозуміла, що все ж таки стала олімпійською чемпіонкою, я заспокоїлася, видихнула".
У свої 22 роки Магучіх виграла всі змагання, які є на нашій планеті і додаток до всього оновила світовий рекорд Стефки Костадинової, який вважався вічним. Але Ярослава не вважає, що 2,10 метри – її межа. Як і президентка ФЛАУ Ольга Саладуха. У розмові з нами вона відмітила, що українка на тих історичних змаганнях була у такій чудовій формі, що, здавалось, здатна подолати і 2,15.
Сама Ярослава теж не збирається зупинятися на тих досягненнях, що має, адже перед її очима є шведський стрибун із жердиною Арман Дюплантіс, який не втомлюється оновлювати світові рекорди і знову зробив це в Парижі, перемайнувши через планку на висоті 6,25 метри. От і українка збирається працювати ще більше, щоб покращити свій рекорд.
До речі, на додаток до золотої медалі ми після змагання підготували для Магучіх свій маленький подарунок або, скоріше навіть, частування. Адже під час останньої розмови з Ярославою напередодні Олімпійських ігор ми обговорювали Париж, його красу, магію і... круасани, які дуже любить стрибунка. Але оскільки до змагань таку їжу не дуже можна, особливо тендітним висотницям, ми домовились, що французькою випічкою вже будемо святкувати "золото".
Ярослава свою частину угоди виконала, тому і нам довелося замислились над тим, де знайти круасани у Парижі у неділю ввечері, адже, по-перше, у цей день більшість пекарень і магазинів або взагалі зачинені, або готують свіжі смаколики лише вранці. У тут ми вдячні колегам, які також підключились до цього квесту і таки вмовили працівників однієї з пекарень зробити ввечері три свіжих круасани.
Виявилось, що після кількох годин змагань і спілкування з пресою випічка виявилася дуже доречною. "Звісно, я їх з'їла", – наступного дня з посмішкою зізналась нам спортсменка.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що олімпійський чемпіон з України розповів про конфлікти в гімнастиці, які заважали підготовці к Олімпіаді-2024.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!