Уряд РФ роздає підсанкційним сировинним компаніям останні валютні резерви

Російська влада розпакувала останні доступні резерви іноземної валюти для вливань у сировинні компанії, що потрапили під санкції, які зазнають усе більше труднощів з експортом і оплатою через банки «дружніх» країн. Про це повідомляє The Moscow Times.

У липні російський Мінфін вклав 3 млрд китайських юанів із Фонду національного добробуту (ФНД) у «цінні папери російських емітентів». У перерахунку на рублі з ФНД пішло 25 млрд рублів, випливає з даних Мінфіну. Які компанії отримали юані, відомство не уточнило.

З великих російських компаній юаневі облігації на ринку мають «Роснєфть», «Русал» та «Норільський нікель», вказує аналітик КК «Інгосстрах-Інвестиції» Єгор Шумілов. З початку 2024 року було розміщено облігації в китайській валюті на 28 млрд юанів, зазначає він. Інвестиції Мінфіну таким чином покрили 11% цієї суми.

Китайські юані – остання валюта, яка залишилася у держави після того, як країни Заходу ввели санкції проти Центробанку, Мінфіну, Фонду національного добробуту і заморозили близько $300 млрд, або половину золотовалютних резервів країни.

Станом на 1 серпня у Фонду національного добробуту залишилося 226 млрд юанів. Також у ліквідній, тобто не потраченій частині фонду – 298 тонн золота. Загальний обсяг ліквідних активів ФНД з початку війни скоротився вдвічі, або на $58 млрд, за рахунок видатків на покриття дефіциту бюджету та вливань у держкомпанії та держбанки.

Як повідомлялося, через Грузію до РФ продовжується постачання низки підсанкційних товарів подвійного використання, таких як дрони, комп'ютерні процесори, GPS-пристрої, карти пам'яті.

До слова, угорська фірма, що належить жителю Литви, поставила в Росію високоточні різьбошліфувальні верстати, вироблені в Італії на заводі німецької корпорації EMAG. Експорт такого обладнання в Росію з ЄС заборонений.