ПодорожіАзією мають свої культурні особливості, які варто враховувати. Чайові, наприклад, – це стандартний звичай для Америки чи Європи, але у деяких азійських країнах такий вияв вдячності буде вважатися образою та грубістю.
Відкривати нові культури завжди цікаво та пізнавально, головне – завчасно підготуватися та вивчити всі нюанси. Досвідчені мандрівники розповіли, як і де все-таки варто давати чайові під час подорожі Азією.
Ресторани та бари
У Китаї, М’янмі, Сінгапурі та Тайвані немає культури чайових, тому залишати гроші офіціантам не варто. Однак внаслідок напливу іноземних туристів у великі міста деякі нові ресторани в Китаї, орієнтовані та європейських та американських мандрівників, починають приймати чайові.
Працівники готельно-ресторанного бізнесу в більшості країн Південно-Східної Азії, включаючи Камбоджу, Таїланд, В’єтнам, Індонезію та Малайзію, дедалі більше звикають отримувати чайові, хоча така практика в нетуристичних регіонах не прийнята.
А от в Індії прийнято давати чайові у розмірі 10-15% у барах, кафе та ресторанах незалежно від того, чи включена в рахунок плата за обслуговування.
Раніше на Мальдівах та в Бутані культури чайових не існувало, але зараз вдячність туристів дуже цінується. Для обох країн мандрівникам радять орієнтуватися на 10-15% чайових.
У більшості країн Центральної Азії чайові не включені, якщо ви не зупиняєтеся або обідаєте в топових ресторанах, можна додавати 5-10% плати за обслуговування.
Інші азіатські країни, включно з Японією та Непалом, вважають, що чайові дають лише за винятково якісне обслуговування – гостинність тут нормою і "не повинна бути винагороджена". У Японії деякі ресторани можуть навіть ввічливо відмовитися від чайових, навіть якщо ви їх залишите.
Готелі
Загалом у Китаї переважає культура відмови від чайових у готелях, але якщо ви живете розкішним життям у закладі преміум-класу, можна дати портьє близько 5 юанів. Ви також можете виявити, що в елітних готелях до загального рахунку буде додано 10% плати за обслуговування.
Японські готелі не очікують від свого персоналу чайових – навіть якщо ви лишите їх у конверті, вам можуть ввічливо відмовити.
Персонал індійських готелів, як відомо, погано оплачується, тому давати чайові 100-300 рупій (500 рупій у п’ятизіркових готелях) — це особливо бажаний жест.
У більшості країн Південно-Східної Азії, включаючи Таїланд, Камбоджу, Індонезію, Філіппіни, Сінгапур, В’єтнам і Малайзію, плата за обслуговування майже завжди буде включена в загальний рахунок. Однак нерідко дають чайові носіям багажу в еквіваленті 1-2 доларів.
Водії таксі
Водії таксі в Китаї чи Південній Кореї не очікують чайових, але округлення вартості проїзду є стандартною практикою. Індійські водії таксі та рикш не звикли отримувати чайові, але сказати їм залишити собі решту – це доброзичливий жест. У Центральній Азії відвідувачам пропонується давати водіям чайові 10-15 доларів.
У Сінгапурі еквівалент 1 долара в місцевій валюті є хорошими чайовими для водіїв таксі та тук-туків, тоді як в Індонезії, Філіппінах і Малайзії чайові 10% за фіксовані тарифи є стандартними. У В'єтнамі, Таїланді та Камбоджі чайові водіям таксі не прийнято давати, проте цінується, коли пасажири просто округлюють вартість проїзду або пропонують водієві залишити решту.
Мечеті та храми
Тут немає жорсткого правила, хоча зазвичай при вході є скринька для пожертвувань. Жіночі халати та шарфи зазвичай безкоштовні, і особа, яка їх роздає, не потребує чайових.
Що таке бакшиш
Під час подорожі на Близькому Сході та в Південній Азії у вас часто проситимуть бакшиш. Цей термін зазвичай застосовується до простих чайових або плати за послуги, але може стосуватися всіх видів фінансових знаків вдячності.
Якщо хтось просить у вас бакшиш, не надавши послуги, це вважається жебракуванням, тому давати гроші чи ні – лишається на ваш розсуд. Ті, хто надав послугу, можуть ввічливо попросити бакшиш, але він не є обов’язковим.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що "розумне місто" в Японії незабаром прийме перших мешканців та показував, який вигляд має "жива лабораторія"
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.