Люди святкують, споживачі «опіуму для народу» тужать за дилером. Реакція на голосування по РПЦ

Про деталі і подробиці можна почитати тут.

А ми розпочинаємо церемонію прощання:

Журналістська спільнота, яка як ніхто доклалася до викриття діяльності однієї з російських спецслужб (а саме Російської православної церкви) в Україні, обережно святкує перемогу.

Шефредакторка LB.ua Соня Кошкіна, у якої є персональна «рубрика» — «про попів», роками займається темою української церкви. Після голосування взяла всіх, хто не дав голосів за заборону, «на олівець»:

Особливий день — у журналістів-розслідувачів. Анна Бабінець зі «Слідства.Інфо» пригадує, скільки в них було «хрестових походів» проти РПЦ і як «божі люди» намагалися закрити їм рота:

Відповідь на слова Анни «сподіваюся, за роки повномасштабної війни вже всі зрозуміли, що російська церква не має нічого спільного з вірою та Богом», буде коротка: ні, не всі.

Амбасадори московських попів в Україні давно відомі. Серед них — боксер Василь Ломаченко. Засновник проєкту The Ukraїner Богдан Логвиненко серйозно поставився до погроз Василя — розмірковує над «наслідками»:

Про наслідки задумалась і «Рагулівна» Тетяна Микитенко. Отак топиш-топиш за якесь рішення, а потім по тобі ж воно і прилітає. Хоча нам здається, що «Рагулі» — це слово питомо українське, а оте, що на фото, мало би звучати трохи з московським говором з нарочитою «ґ» і з наголосом на «у» — РаґУлі. І звучить противно, і бренд не зачіпає.

Заборони наших «Рагулів» ми не переживемо, вимагаємо окремої поправки, щоб убезпечити ядучий блог за справедливість і здоровий глузд проти рагулізму. 

Але це не все, за що ми переживаємо. Журналіст і військовий Євген Спірін звернув нашу увагу, що є й інші постраждалі:

Кокосіка треба врятувати. Просимо вважати його ще однією викраденою з України дитиною. Його власниця, «паломниця» Оксана Марченко, в хусточці пише свої програми в Москві. То як вона там голосить за колегами свого чоловіка, «посланниками Путіна на землі», ми не бачимо. Але впевнені, що добрі люди ще донесуть.

Зате тепер додалось і радості, і клопоту попередньому Президенту України. Бо так вийшло, що його передвиборча програма вже виконана. Потрібні нові слогани.

Народна творчість і дотепність тільки набирає обертів, тож ми обіцяємо поповнювати цю добірку, бо ми їсти не можем — так любимо іронію і меми.