Фінансові установи України стають все суворішими до своїх клієнтів, збільшуючи кількість та розмір штрафів. Про це повідомляє видання "Мінфін" на основі аналізу офіційної звітності банків.
За даними "Мінфіну", деякі банки почали впроваджувати нові види фінансових покарань, зокрема за порушення правил фінансового моніторингу. Ці штрафи можуть сягати до 20% від суми на рахунку клієнта при його закритті через порушення правил фінмоніторингу.
Найбільше зростання обсягів зібраних штрафів і пені за перше півріччя 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року продемонстрували банки:
- Укргазбанк - збільшення у 5,3 рази (до 11,5 млн грн)
- Абанк - у 2,6 рази (до 13,3 млн грн)
- Ощадбанк - у 2,3 рази (до 9,8 млн грн)
- ПУМБ - у 1,7 раза (до 4,2 млн грн)
- Райффайзен Банк - у 1,7 раза (до 1,9 млн грн)
Банки пояснюють зростання штрафів різними факторами. Наприклад, ПУМБ зазначає, що це пов'язано зі стягненням довоєнних боргів після пом'якшення законодавчих обмежень у квітні 2023 року. Кредобанк вказує на відновлення нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язань за договорами з ФОПами та юрособами, а також за лізинговими угодами з 1 липня 2023 року.
Однак не всі банки посилили штрафні санкції. З 62 діючих банків 23 показали скорочення обсягів штрафів, 14 взагалі не стягнули з клієнтів жодної гривні в якості покарання, а 2 банки зберегли колишні обсяги стягнень.
Загальний обсяг стягнень штрафів банківською системою у першому півріччі 2024 року скоротився на 16,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року: з 155,3 млн грн до 130,3 млн грн.
"Мінфін" також зазначає, що до повномасштабного вторгнення банки значно активніше штрафували клієнтів. За перше півріччя 2021 року сума штрафів була у 2,2 рази більшою, ніж цього року, і становила 291,6 млн грн. Це дозволяє оцінити, що зараз приватні клієнти економлять близько 161 млн грн за півроку на кредитних штрафах, які заборонено стягувати під час воєнного стану.