Рецензія на фільм «Ніч з дияволом» / Late Night with the Devil

З 29 серпня в кінотеатрах стартував показ надприродного горору у форматі «знайдений кадр» «Ніч з дияволом», про який надзвичайно позитивно висловився у соцмережі X Стівен Кінг. Крім того, стрічка отримала 97% «свіжості» на Rotten Tomatoes з огляду на 228 рецензій критиків. У рецензії нижче розбираємось, чи заслуговує цей жахастик на настільки позитивне сприйняття та розповідаємо, як творці скористалися допомогою штучного інтелекту.

Відключайте рекламу - підтримуйте ITC!

«Ніч з дияволом» / Late Night with the Devil

Жанр фільм жахів про надприродне
Режисери Камерон Кернс, Колін Кернс
У ролях Девід Дастмалчян, Лора Гордон, Файсаль Баззі, Інгрід Тореллі, Джорджіна Хейг, Крістофер Кірбі, Ієн Блісс
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

У ніч на Гелловін 1977 року у прямому ефірі популярного американського ТВ-шоу «Нічні сови», з його незмінним ведучим Джеком Делроєм, сталося щось страшне. Це був спецвипуск, присвячений темі окультизму і покликаний повернути проєкту високі рейтинги, які останнім часом почали стрімко падати. 

Оговтавшись від страшної смерті дружини від раку, Джек знову готовий запалювати у студії під прицілами телекамер і налаштований влаштувати справжню сенсацію. Але те, що починалося як захопливе занурення у таємницю чогось надприродного, у підсумку перетворилося на пекельне реаліті.

Якщо хтось скаже вам, що жанр горору нині перебуває у стагнації, не вірте жодному слову скептика. Сучасні горормейкери щосили намагаються якщо не перевинайти моторошний напрям кінематографа, то вже точно вийти за рамки типових жанрових тропів чи хоча б добряче їх переосмислити. При цьому кінороби нерідко вдаються до рятівної сатири, коли, наприклад, на перший погляд, стандартний слешер вже перестає бути просто кривавою наругою над легковажними студентами та відчайдушною боротьбою наляканої останньої білявки з безжальним душогубом.

Можна згадати видатні постгорори від Роберта Еґґерса та Арі Астера, трилогію Тая Веста «X», або ж якісь поодинокі жанрові сенсації, як, приміром, «Варвар» (2022) Зака Креґґера, з яким у «Ночі з дияволом» є спільні продюсери. Далеко ходити не треба — лише у серпні в українському прокаті з’явилися два однозначно варті уваги фільма жахів — «Лазня диявола» та «Довгоніг». Тепер до цієї компанії долучається і «Ніч з дияволом», яку можна назвати одним з найвинахідливіших жахастиків року.

Починається стрічка зі стилізації під документальне кіно, де розповідається про песимізм, що витав в американському суспільстві у 70-х — ще тривала в’єтнамська війна, утворилася нафтова криза, орудувала позамежна кількість маніяків, було засилля сатанинських сект тощо. Словом, усюди процвітало насильство і хаос. Отримати хоч якусь ескапістську розраду громадяни могли завдяки телебаченню, зокрема, розважальним шоу, таким як «Нічні сови» з Джеком Делроєм.

Суть у тому, що австралійські режисери та сценаристи, брати Камерон та Колін Кернси, прагнули не стільки налякати глядача, скільки відтворити автентичну легковажну атмосферу старих американських late night show та розбавити її загадковою інфернальщиною, що вростає корінням у культового «Екзорциста». І це спрацювало. З технічного боку картина виконана ідеально, і це підкріплюється чудовою акторською грою, зокрема, Девіда Дастмалчяна, який звик перебиватися другорядними партіями.

Відмінною рисою «Ночі з дияволом» є нестандартна як для звичайного кіно форма оповідання, яку хочеться зіставити з культовою «Відьмою з Блер», що свого часу піднесла жанр «знайденого кадру» на принципово новий рівень. Але тут маємо не навмисне зафільмований на аматорські камери матеріал з біганиною у темному лісі, яким сьогодні нікого не здивуєш, а повноцінне телешоу. Це дозволяє авторам вдало маніпулювати глядачем, котрий стає максимально зануреним у дійство.

Ми ніколи не можемо знати напевно, що є запланованою частиною шоу, а що — проявом чогось паранормального. Підказками можуть служити невеличкі рекламні паузи, але замість диво-пральних порошків чи пігулок перед нами постають залаштунки програми. Тоді кадр отримує звичний для сьогодення широкоекранний формат, а яскраві декорації змінюються на монохромне зображення студійних залаштунків.

«Ніч з дияволом» не позбавлена моторошних моментів. Причому запрошена на програму начебто одержима демоном дівчинка Ліллі, у супроводі парапсихологині, виглядає лячніше, коли потойбічна нечисть спить. Це велика заслуга юної акторки Інгрід Тореллі, погляд якої прямо у камеру змушує ніяковіти. Цікавим виглядає і персонаж Ієна Блісса — переконаний викривач Кармайкл Гейґ, що категорично не вірить у будь-яку активність демонічних сил. Показовою є сцена з хробаками, яка тішить не тільки олдсульними практичними спецефектами, але й впливом на глядача.

В одній з них, що нині зветься X, окрім завзятої похвали від Стівена Кінга, розгорнулася неабияка істерика з приводу використання авторами штучного інтелекту. Як зізналися режисери, це було зроблено для доопрацювання трьох нерухомих зображень фотокарток з ціллю краще передати естетику 70-х. Варто відзначити, що це відбулося ще перед торішніми голлівудськими страйками, однією з причин яких і стала регуляція використання ШІ у кінематографі.

Найбільшим же навколофільмовим розчаруванням вже для українського глядача стане привітальне відеозвернення Девіда Дастмалчяна до росіян, у якому він запрошує до кінотеатрів «усіх своїх друзів з росії». Здається, деякі голлівудські актори й досі не розуміють, що сьогодні коїться у світі і як вони будуть виглядати в очах свідомої світової спільноти. Якщо ви хочете подивитися фільм, то маєте знати про цей епікфейл від виконавця головної ролі.

А ще зіпсувати враження від перегляду може невпевнена кінцівка, яка сильно порушує атмосферу і явно вибивається із тутешнього концепту. Здається, ніби сценаристи і самі не знали, як краще фіналізувати свій задум.