7 вересня десятки тисяч (а за даними організаторів – сотні тисяч) французів вийшли на масові протести проти призначення прем’єр-міністром Франції 73-річного "голліста" Мішеля Барньє.
На протести вийшли прихильники лівих партій, які на останніх виборах були об’єднані у складі блоку "Новий народний фронт" (ННФ).
Блок хоч і не отримав більшості мандатів, проте посів перше місце на виборах та має найбільшу парламентську фракцію.
Саме тому ліві переконані, що президент Емманюель Макрон не мав іншого вибору, аніж призначити головою уряду кандидатку від ННФ Люсі Касте.
Але, президент вирішив інакше.
І ліві звинувачують його у змові з представниками ультраправої партії Марін Ле Пен.
Про те, чи відповідають реальності ці звинувачення і, якщо так, то чи не несе це додаткових загроз Україні, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Флірт із Марін Ле Пен: як Макрон обрав прем'єра Франції і які наслідки матиме це рішення.
Далі – стислий її виклад.
Після того, як план президента Франції Емманюеля Макрона з формування широкої коаліції навколо "макроністів" не спрацював, йому довелося перейти до плану Б.
Він несподівано оголосив про призначення головою уряду політика, який не тільки не розглядався на роль прем’єра, але на додачу напередодні вкрай гостро критикував Макрона, називаючи його манеру управління "самотньою та зарозумілою".
Нинішня зміна голови уряду вийшла символічною – наймолодший в історії Франції прем’єр Габріель Атталь (35 років) передає повноваження найстаршому.
Проте в кандидатурі Мішеля Барньє є набагато важливіші моменти, аніж вік.
"Європейська правда" вже детально проаналізувала погляди нового очільника уряду Франції на Україну та на російсько-український конфлікт.
Якщо коротко – він завжди підтримував територіальну цілісність України, проте до початку повномасштабного вторгнення виступав за послаблення санкцій проти Росії.
Опоненти Барньє називали його погляди близькими до ультраправих.
Показовий приклад: призначення нового прем’єра суттєво занепокоїло французьку ЛГБТ-спільноту.
Там згадали, що в далекому 1981 році, коли у Франції було остаточно декриміналізовано одностатеві відносини, молодий депутат Барньє голосував проти такої ініціативи.
Звичайно, зараз не варто очікувати радикальних скорочень прав представників ЛГБТ.
Інша річ – мігранти, адже Мішель Барньє виступає за різке посилення контролю за міграцією.
Блок лівих партій "Новий народний фронт" відкидає для себе будь-яку можливість співпраці з новим урядом і обіцяє голосувати за вотум недовіри.
І тоді виникає наступне питання: на підставі чого Макрон впевнений, що цей уряд переживе вотум недовіри? І тут можлива лише одна відповідь – дуже схоже, що це призначення було результатом домовленостей з "Національним об’єднанням".
Про це напряму заявляють у ННФ.
І перші заяви нового прем’єра лише підкріплюють ці звинувачення.
Отже, саме "Національне об'єднання" можна назвати головним переможцем прем’єріади.
Чи не буде тут проблем для України?.
Наразі схоже, що партія Ле Пен готова обмежитися ініціативами нового уряду щодо посилення контролю за міграцією.
Та чи можливо, що з часом вона почне вимагати й перегляду кроків у допомозі України?.
На щастя, в короткостроковій перспективі цей ризик є дуже низьким.
Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Флірт із Марін Ле Пен: як Макрон обрав прем'єра Франції і які наслідки матиме це рішення.