У Києві роздали «Золоті дзиґи», а Марина Кудерчук вразила своєю сукнею

Ну, не будемо вас інтригувать – ось.

І не треба звинувачувати Антоніну у лукізмі – вона і сама любить вирядитися у леопард з ніг до голови. Сукня нам подобається. Бо церемонія «Дзиґ» цьогоріч була без феєрії і навіть без червоної (чи будь-якої) доріжки. Усе скромно. Нема чого тут гламуром кидатися – війна надворі. 

Тому ми щиро дякуємо колишній голові Держкіно, що стала яскравою плямою серед цього свята стиманості та занудства. І що не забуває про колишніх колег та підопічних. 

Якщо що – це з нею не я

Якщо я цю фешн-історію сприйняла із захватом, то мій колега кінокритик Діма Десятерик трохи ошаленів. Навіть допис зробив. 

Нагадаю всім, що саме Дмитро винен у тому, що Кудерчук пішла. Це все через його щоденну та багатомісячну мантру у фейсбуці. 

Одразу нагадую, що церемонії (так, дві) відбувалися в контексті конференції Української Кіноакадемії. У перший день нагородили лавреатів двох минулих років.  Імена переможців нагадайте собі тут і тут. Напишу лиш, що позаминулого року тріумфувала «Стоп-земля» Катерини Горностай (11 «дзиґ»).

А минулого – «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука (теж 11). 

Ведучими були Голова правління Української кіноакадемії Ольга Бесхмельниціна та піардиректорка Тетяна Власова. Хочу сказати, що було живєнько, чого від наших кіноцеремоній дочекаєшся нечасто. 

Ну а на наступний день Оля пішла відпочивати, а до Тані доєднався Ахтем Сеітаблаєв. Теж було живєнько. Антоніна задоволена. Лиш фоточок поки немає красивих, то нарубала вам із трансляції. Вона, до речі, тут. 

Нині нагородили стрічки, які виходили в прокат у 2023 році. Ось тут список номінантів. 

Отже:

Найкращий ігровий серіал – «Перевізниця». І це правильний вибір, шановні кіноакадеміки! Шоуранер Женя Тунік явився нам у ось такому вигляді. 

Найкраща жіноча роль другого плану – Олена Мамчур «Ля Палісіада». Нагороду вийшов забирати режисер Філіп Сотниченко і пожартував, що готувався взагалі-то отримати свою «Дзиґу». Але давайте почекаємо. Нагадую, стрічка боротиметься цьогоріч за «Оскара». 

Найкраща чоловіча роль другого плану – Олексій Гнатковський. Ну звісно! Олексій був серйозним у своїй промові. Подякував Силам оборони, конкретно оператору Сергієві Михальчуку. А також своїй дружині Ользі, без якої, каже Олексій, нічого б не було і невідомо чи займався би він цією професією. Так шо, дівчата, ось Оля (в якої День народження), якій ми можемо подякувати за нашого нового сексимвола. 

А, і також Гнатковський сказав, що мріє, аби на наших знімальних майданчиках «говорили українською, а не кацапською». Боже, а хто це собі таке дозволяє? Хоча, була ваша Антоніна недавно на показі стрічки про мову від «Суспільного» «Як українці українською заговорили». Там Олексій був наратором – тут можна подивитися. Так ось, там люди жалілися, що у самому Мінкульті також не усі ще спромоглися зробити такий мовний перехід. Антоніна у це не може повірити.   

Найкращі спецефекти – Олексій Кудима «Ля Палісіада». Нагороду вийшла отримувати продюсерка і дружина Філіпа – Валерія Сочивець, а також їхній син Лео. Майбутній актор, між іншим. Принаймні посміхається він вже фантастично.  

Найкращий монтаж – Філіп Сотниченко «Ля Палісіада». Філіп знову жартує. Каже, що зараз все позбирає, бо наступна нагода випаде може за 2-3 роки. Чекамо з нетерпіннням! Бо «Ля Палісіаду» чекали значно довше. 

Найкращий звук – Сергій Авдєєв «Ля Палісіада». Ну ви вже здогадалися, хто виходить на сцену. Лєра говорить, що Сергій не вірив, що виграє і ставив на «Залізних метеликів». 

Найкращий грим – Ірина Солодовська «Довбуш». Ірина просто вийшла, подякувала і забрала нагороду. 

Найкращий дизайн костюмів – Гала Отенко та Марія Кюро «Довбуш». Нагороду забирає режисер Олесь Санін. Ой, зараз буде промова, відчуваю. А, ні. Олесь каже: «Слава Україні». Зала аплодує. 

Найкращий короткометражний документальний фільм – «Чорнобиль 22». На сцену виходить частина змінальної групи, зокрема режисер монтажу і військовослужбовець Микола Базаркін. Режисер Олексій Рудинський нагадує про військовополонених, надто про колегу, журналіста Максима Буткевича. 

Найкращий анімаційний фільм – «Маруополь 100 ночей» продюсер Андрій Палатний, режисерка Софія Мельник. Нагороду забирає Андрій і нагадує нам про Маріуполь і які культурні активності там готувалися до повномасштабного вторгнення.

Найкращий короткометражний ігровий фільм – «Жива» Владлен Одуденко. Ніхто за статуеткою не прийшов, але їм передадуть. Частина команди зараз у Торонто – представляють на кінофестивалі стрічку Павла Острікова «Ти-космос». Нагадаю, що на цьому фестивалі також показують пропагандистський фільм від колишньої режисерки Раши тудей. 

Найкращий документальний фільм – (інтрига! суперінтрига!!) «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова. Ну просто несподіванка. Хоча, інші стрічки у номінації теж дуже достойні, просто тут без шансів. Нагороду забрав співавтор Євген Малолєтка. Заждіть, скоро така сама інтрига буде і в головній номінації. 

Найкраща пісня – «Черепаха Аха» з фільму «Ля Палісіада», авторка музики та слів Ганна Чубач. Філіп дякує ансамблю «Зернятко», який витримав 20 дублів! А Лєра додає, що керівниця говорила дітям, аби «вони посміхалися, наче їм добре». 

Найкраща музика – Алла Загайкевич, Олександр Чорний, «Довбуш».

Композитори виходять на сцену, але Таня Власова повідомляє, що розходимося. Ненадовго – повітряна тривога. Тому музична пауза. 

Повертаємося. 

Найкращий сценарій. На сцену виходить Філіп. Ну а як ви думали? Таня коментує, що давно щось не було його на сцені. «Ця «дзиґа» – це не смішно для мене. Бо я ніякий не сценарист». Ага. Сотніченко каже, що його багато допомагали. «Але ту штуку давайте». І пішов вже із шостою нагородою. 

Найкраща робота художника-постановника – Юрій Григорович, Олександра Дробот, «Довбуш». Нагороду забрали продюсер Максим Асадчий та режисер Олесь Санін. Останній дякує за те, що його витримали. 

Найкраща операторська робота – Сергій Михальчук, «Довбуш». Ой, ну тут теж без інтриги. Сергій – один з найкращий наших операторів, військовослужбовець. Ще і скромний. Каже, що професія оператора не може існувати у вакуумі і тому дякує за співпрацю всій групі. А також розповідає, що це він вперше за 30 років не працює за професією у кіно. Але сподівається невдовзі повернутися. Антоніна і ми всі теж дуже на це чекаємо. Ахтем нагадує, що Сергій зараз робить неймовірно важливу роботу – знімає те, що відбувається на війні. І трагічне, і героїчне. 

Найкраща головна жіноча роль. Таня хоче сама назвати переможницю. І оголошує – Анастасія Карпенко «Як там Катя?». Анастасія дякує Силам оборони і розділяє нагороду з режисеркою Крістіною Тинькевич.

Найкраща головна чоловіча роль – Навруз Пашаєв «Ля Палісіада». Ахтем жартує: чекаємо на сцені Філіпа Сотниченка. Хоча які там жарти? Він вже піднімається. Виходить на сцену і пропонує Наврузу подзвонити – від зараз в Баку. Навруз відповідає, його погано чути, але він страшенно радий, зокрема бути частиною української кіноспільноти. Говорить українською. Але Ахтем чомусь починає з ним говорити російською з «азербайджанським акцентом»: «Как там в Баку, дарагой?». 

Найкращий режисер. Філіп, виходьте! Антоніна чекає, коли у нього закінчаться жарти. Але не дочекається. Взагалі, помітьте, як часто у режисерів, які фільмують щось дуже серйозне і часто сумне, відмінне почуття гумору. Передаємо привіт Наріману Алієву. І чекаємо, що він нарешті перестане розважати твітерську публіку і зніме для нас ще одне кіно. А краще не одне. 

Найкращий фільм – «20 днів у Маріуполі». Ну, я ж казала. Виходить Євген Малолєтка і лаконічно говорить, що йому трішки дивно стояти на сцені самому, без колег Мстислава та Василіси. А також висловлює сподівання, що усі герої їхнього фільму не будуть забуті. 

Власне, кіно зокрема для цього і існує. Аби ми згадували та не забували важливих речей. 

Фото: Максим Поліщук