Повномасштабне вторгнення РФ докорінно змінило усі міжнародні процеси та явища, пов’язані з Україною.
Питання діаспори – українців, що постійно проживають за кордоном, – не стали винятком.
Про нову роль діаспори, про допомогу під час війни, про асиміляцію українців у державах Європи та інші виклики редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко поговорив з президентом Світового конгресу українців Павлом Ґродом, який зустрічається у Києві з українським керівництвом.
Рекомендуємо подивитися цікаве відео розмови, а скорочений текстовий виклад тез, які почули від президента СКУ, – в матеріалі "Українці за кордоном мають стати політичною силою – так, як це вдалося єврейському народу".
Далі – головне з його відповідей.
Загалом понад 25 мільйонів українців живуть за межами України.
Такою численною українська діаспора не була ніколи в історії.
Загалом ми нараховуємо п’ять хвиль еміграції.
Ті, хто поїхав після 2022 року – це п’ята хвиля.
Зараз важливо зберегти українськість у якнайбільшої кількості тих, хто поїхав під час великої війни, та створювати умови для повоєнного повернення людей до України.
З 2022 року за кордон виїхали 600 тисяч дітей шкільного віку.
З них десь половина, 320 тисяч, беруть участь в українських школах.
Тобто половина не бере участі в українській освіті.
Це – велика загроза для української безпеки!.
Без школи і без спілкування діти загублять свою мову та українську ідентичність – і асимілюються в суспільстві тієї країни, де живуть.
Як наслідок, після завершення війни вся ця родина не повернеться в Україну.
Бо мами напевно вирішать лишатися у новому середовищі, до якого тепер належить дитина.
Понад те, у такому разі на нас чекає ще одна хвиля еміграції.
Бо ті чоловіки, які сьогодні воюють, після війни захочуть об'єднатися зі своєю родиною, і для цього будуть змушені виїхати за кордон.
Натомість у родинах, де діти зберігають українську ідентичність, шанси на їхнє повернення до України є набагато вищими.
Лишатися українцями – це не тільки вчитися в школі онлайн.
Потрібні інституції, які виховують дітей як свідомих українців.
Але у ЄС, де зараз перебуває основна маса українців, цієї інфраструктури немає.
Тож їхня побудова – одна з наших головних цілей.
І дуже важливо, щоб ми, українці теж почувалися за кордоном повністю українцями і формували українську силу за кордоном.
От євреї сотні років поспіль виховують своїх дітей як свідомих євреїв.
Мають свої школи, синагоги.
Збираються разом і один одному допомагають у бізнесі.
Євреїв у світі менше, ніж українців, але вони у багатьох державах є величезною політичною і економічною силою.
Чому ми не можемо досягти такого ж результату?.
Президент Зеленський ще під час передвиборчої кампанії у 2019 році обіцяв запровадити механізм подвійного або множинного громадянства.
І це потрібно зробити.
Зважаючи на велику кількість українців за кордоном, ми не маємо втрачати цей ресурс.
Маючи законодавчий дозвіл на множинне громадянство, закордонні українці матимуть змогу приїжджати і служити Україні, працювати на Україну.
Тому ми вітали раніше і вітаємо зараз ініціативу президента Зеленського щодо "подвійного громадянства".
Докладніше – в матеріалі "Українці за кордоном мають стати політичною силою – так, як це вдалося єврейському народу".