Про підвищення податків, перспективи ухвалення ресурсного законопроєкту і незадоволення бізнесу. Інтерв’ю з Гетманцевим

В Україні на потреби оборони в 2024-му може не вистачити близько 500 млрд. грн. Бюджетуряд розробив, орієнтуючись на закінчення гарячої фази війни вже в середині цього року. Однак такий прогноз виявився надто оптимістичним.

Спочатку в Кабміні розробили проєкт "ресурсного законопроєкту", який мав би забезпечити поповнення бюджету додатково приблизно на 120 млрд. грн. Документ передбачав підвищення військового збору з 1,5% до 5%, підвищення ПДВ, введення податку на оборот, податку на "розкіш" (купівля авто, нерухомості, ювелірних виробів), на прибутки банків тощо.

Після активних обговорень уряд змінив свою позицію і погодився на менш масштабні зміни. До першого читання "ресурсний законопроєкт" переписали, залишивши в ньому підвищення військового збору, податку на прибутки банків, але прибравши резонансні рішення щодо ПДВ, податку на оборот та "розкіш".

Але і в такому варіанті документ не пройшов перше читання і не набрав необхідну кількість голосів в залі. Про перспективи ухвалення рішення та про те, чому "білий бізнес" зацікавлений в детінізації, читайте в першій частині інтерв’ю OBOZ.UA з головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

– Ресурсний законопроєкт розглядається до повторного першого читання. В якому варіанті будете пропонувати знову виносити його в зал?

Ми будемо наполягати на податку на прибутки банків. Для цього є відповідні підстави. Є структурний профіцит ліквідності банківської системи, який в умовах війни збільшився. Є чистий прибуток банків розміром більше 93 мільярдів за сім місяців цього року. Чистий фінансовий результат збільшився на 12,5% рік до року, попри підвищення ставки податку на прибуток з 18% до 25%. При цьому більше 50% від процентного доходу банків , а це левове джерело іх прибутку, складає дохід від операцій з державними цінними паперами, зокрема з ОВДП депозитними сертифікатами.

Держава дає банкам можливість заробити без будь-яких ризиків, замість того, аби більше ризикувати з кредитами, розробляти нові інноваційні програми та продукти. Логічно, щоб держава мала можливість забрати частину цього прибутку, щоб мати можливість захищати ці самі банки від ворога. Йдеться про надходження в бюджет в розмірі 27 млрд. грн. в цьому році і 9 млрд. грн. в наступному.

– Урядова версія законопроєкту була значно жорсткішою. Замість 125 млрд. грн. у результаті ухвалення документу додатково принесе 30,1 млрд. грн. Як ви оцінюєте таке скорочення?

В прийнятті цього законопроекту беззаперечне лідерство за Кабінетом Міністрів. Уряд говорить: нам потрібний на армію ресурс ось в такому обсязі – 125 млрд. грн. та пропонує свої способи отримання цього ресурсу. А ми вже розглядаємо ці пропозиції і якщо ми якесь джерело надходження цього ресурсу виключаємо, то маємо знайти та запропонувати інше.

Водночас в процесі розгляду законопроекту Мінфін змінив потребу. Вони спочатку казали про потребу в 125 млрд грн, але тепер вже йдеться про 30 млрд. Якщо потрібно тільки 30 млрд. грн. – добре, ми будемо розглядати пропозиції, які додатково принесуть до бюджету 30 млрд. Відштовхуватись треба від потреби.

Якщо казати про першу версію урядового законопроекту, те, що треба було виключити, це податок з обороту. Ми одразу попереджали, що він є неприйнятним. Він має каскадний ефект. В довгих ланцюгах постачань він би подвоювався, потроювався та деструктивно впливав на економіку.

Крім того, є бізнес з низькою рентабельністю: оптова торгівля, фінансова та страхова діяльність, наприклад. У них взагалі немає ресурсу для того, щоб їх таким чином оподатковувати.

Також відмовились від ідеї податку на розкіш. Я в чомусь погоджуюсь з Мінфіном, що логіка в ньому є. Але коли стоїть завдання швидко наповнити бюджет, то працювати треба лише з ключовими бюджетоутворюючими податками, які рівномірно лягають на всіх платників. Це дуже важливо в контексті справедливості оподаткування у війну.

Крім цього, було незрозуміло, яким чином формували відсоткові ставки. Чому на ювелірку пропонували 30%, а на автомобілі – 15%? Чому на квартири саме 5%? Дискусія виникла і щодо переліку предметів розкоші. А де в тій пропозиції (наприклад) шуби, дуже дорогі меблі, коштовна електроніка? І ця дискусія є безкінечною.

Ну і останній аргумент: будь-які такого роду податки б'ють по вузькому колу платників, але таких груп багато і вони відчувають себе дискримінованими. Тобто інших не обкладають, а їх обкладуть новим податком.

– Навіть в скороченому варіанті документ не пройшов перше читання та провалився. В чому причина?

Мені важко пояснити позицію тих, хто позиціонує себе як "патріотів", які не тільки не голосували за гроші для армії, а ще аплодували, коли закон провалився. Мені на мить здалося, що то не фракція "Європейської солідарності" стрибає в ейфорії, а фракція "єдиної росіі". Тим більше, що ці ж самі люди конституційною більшістю за 15 хвилин до цього підтримали зміни до бюджету про виділення грошей армії за рахунок збільшення податків, яке вони провалили.

Це навіть не цинізм, це або біполярний розлад, або (що ймовірніше) повна зневага до розумових здібностей власних виборців, яким вони намагаються одночасно "продати" взаємовиключні історії про популярну підтримку армії і про зрив непопулярного підвищення податків.

– Але не голосувала і частина ваших колег по фракції "Слуга народу"?

Я в жодному випадку не знімаю відповідальності з тих колег у фракції, які не голосували. Деякі депутати давно займають, м’яко кажучи, дивну позицію. Водночас переважна більшість "слуг" є державниками..

– І що робити далі?

Очевидно, ми повернемося до розгляду законопроекту. Інших варіантів нема. Водночас, перспектива перебоїв у фінансуванні армії силами крикунів з гальорки дедалі стає все більш реальною. Ситуація вкрай важка.

– Що ви можете відповісти бізнесу, який каже: підвищення податків б’є тільки по білим, поки частина підприємців ховається в тіні, тих, хто чесно платить, роблять не конкурентоздатними…

Будь-який податок – це податок на білий бізнес. Я погоджуюсь: так, дійсно, це податок на тих, хто платить, а не на тих, хто ухиляється. На жаль, впродовж п’яти років наша робота спрямована на боротьбу з тіньовим сектором досить часто наштовхувалася на протидію. В тому числі і з боку білого бізнесу, який не до кінця усвідомлював свій прямий інтерес у протидії тіні. Вигадували різні міфи про те, що "вбивають бізнес", подорожчають товари тощо.

Я радий, що хоча б на прикладі цього проекту закону з’являється розуміння, що боротьба з тінню є не менше в інтересах білого бізнесу, ніж в інтересах держави. Ми маємо спільну ціль – зробити умови роботи рівними і справедливими для всіх.

І ще один одна важлива теза, яку треба брати до уваги: вивести за один день економіку з тіні неможливо.

 Так, але бізнес вже зараз вимушений конкурувати в таких умовах. Є, наприклад, велика мережа побутової техніки та електроніки, яка платить податки в білу і офіційно продає техніку Apple. А є інша відома мережа, яка не має права продавати техніку Apple і скоріш за все продає контрабанду, але при тому державний Sense Bank ще й пропонує в цій "сірій" мережі оплату частинами. Тобто державний банк допомагає сірому бізнесу продавати контрабанду. Як себе має почувати в цій ситуації той бізнес, який працює легально?

Я, як людина, яка 5 років вперто і послідовно займається детінізацією, повністю визнаю претензію білого бізнесу до держави щодо незабезпечення рівних умов господарювання, абсолютно визнаю… Але не можна 30 років йти на поводу тіньовиків і гратися в популізм, а десь, напевно, і заробляти на цьому, а потім в один день сказати: а тепер давайте захищати білих. Зараз кожного разу, коли берешся за черговий ринок з серйозним рівнем тіні, кожного разу починається крик, що Гетманцев вбиває бізнес. А Гетманцев насправді захищає білих і лише хоче однакових умов для всіх.

Тому я погоджуюся з претензією білого бізнесу і роблю все для того, аби захистити сумлінних платників від несумлінних.

– Чи правильно я розумію, що з вашої точки зору законодавчо посилювати вимоги чи покарання для тіньовиків не потрібно і достатньо ефективно працювати з тим механізмом, який вже є?

Ні, на мою думку законодавчі зміни потрібні. Це відображено в Національній стратегії доходів. Треба реформувати систему єдиного податку, яка нерідко зараз використовується для різного роду маніпуляцій. Дійсно треба відділяти реальний малий бізнес від великого, який тільки маскується під малий для використання спеціального режиму оподаткування…

– А чому це рішення не приймати разом з підвищенням податків? Тоді б білий бізнес бачив би: податок підняли, але і схеми закрили і тепер всі будуть в однакових умовах?

Для цього немає голосів. Я послідовно говорю про необхідність реформування системи єдиного податку таким чином, щоб відокремити великих і середніх від малих. Але зараз для цього в Верховній Раді точно немає голосів, після війни – точно зробимо.

– А для того, щоб під час повторного першого читання знову не провалить "ресурсний законопроєкт" в тому вигляді, в якому він є, голосів вистачить?

Я працюю над тим, щоб голоси були. Два голоси не вистачило.

– На останок хочу спитати щодо одного з найбільш трагічних документів. Бюджетну резолюцію, де мінімальні пенсії та зарплати, прожитковий мінімум уряд планує заморозити на три роки. І це в умовах все ще відчутної інфляції. Ви підтримаєте проєкт бюджету, в якому не буде підвищення соцстандартів?

Я подав свої пропозиції до Бюджетної декларації. Процедура не передбачає голосування за пропозиції, вони одразу йдуть в Кабінет Міністрів. І мої пропозиції стосувалися соціальних стандартів, які заморожувати не можна.

Це надзвичайно важливе питання. Якщо ми хочемо, щоб люди залишались тут жити і працювати, щоб повертались ті, хто поїхав – не можна посилати сигнал, що розрив у рівні соціальних стандартів тут і у Європі, який і так є достатньо великим, найближчими роками тільки збільшуватиметься.

Сподіваюсь, що Уряд змінить свою позицію, і це питання буде переглянуто під час розгляду бюджету на наступний рік. З високою долею вірогідності уряд від цього відступить.

У другій частині інтерв’ю з Данилом Гетманцевим читайте про об’єми тіньової економіки в Україні, про боротьбу з контрабандою а також про те, скільки український бюджет може отримати, подолавши схеми.