Пресреліз про неймовірну подію на 100 гігабайтів: чому журналісти ігнорують піарників і що з цим робити

Відколи існує медіасвіт, відтоді журналісти та піарники у ньому – одвічні інь та янь. Так і граємо в інформаційний пінг-понг один із одним, але все ніяк не можемо зрівняти рахунок. То про важливу регалію співрозмовника у тексті не згадаєш, а то й прес-реліз у спам залетить.

Дізнатися більше правди про взаємини між українськими медійниками та комунікаційниками допомагає свіже опитування, яким комунікаційна агенція UK Comms поділилася з нашими колегами із «Медіамейкера». Під гарячу руку дослідників потрапили BBC Україна, CNN, Hromadske, «Суспільне», NV, «24 канал», «РБК Україна», Forbes та інші топові українські ЗМІ. Скільки саме колег «розкололося», не уточнюється.

Битва екстрасенсів по-медійному

Перейдімо одразу до найцікавішого для нас із Антоніною. А саме – до тригерів, що змушують нашого брата/сестру відвертати носа від тих чи тих піар-запитів на пошті. 

Ось, що зобов’язаний зробити будь-який комунікаційник, якщо хоче, щоб його новина ніколи не з’явилася у медіа:

• «Надсилати прес-реліз із ціллю розміщення», навіть не намагаючись «продати» журналістам свою інформацію без шаблонних прохань.

• Скидати однаковий реліз у 10500 різних ЗМІ про політику, економіку та шиття вузликом. Обов’язково – із зазначенням всіх адресатів у копії листа.

• Довірятися екстрасенсорним здібностям журналістів, якщо їм потрібні будуть від вас уточнення або додаткові коментарі. Залишати свої робочі контакти у листі – для слабаків.

• Додавати до розсилок «вордівські» або PDF-файли, бо зараз 2007-й, і хмарні сервіси та Google Docs ще не завезли. Бажано, щоб вони важили кілька терабайт і завантажувалися зі швидкістю вимкненого світла.

• Писати у релізах про «безпрецедентні події», «щемкі розповіді», «неймовірні звершення» та інші високохудожні, але ні разу не інформативні речі.

• Не відповідати на листи журналістів. Ніколи. Така у вас робота.

Ілюстрація згенерована штучним інтелектом. Жоден журналіст/піарник не постраждав

Чому воно не робе?

А ще у дослідженні багато статистики. Здавалося б, сухі цифри, але які ж красномовні!

Більшість опитаних медійників (35,8%) публікують лише 10-20% інформації, яку їм надсилають піарники. При цьому 40% колег отримують листи від комунікаційників щодня. Хоча 60,4% вважають, що їм вистачило б розсилки раз на тиждень.

Ви здивуєтеся, але (майже) ніхто ні на кого в таких ситуаціях не ображається. Бо як інакше пояснити те, що  80% опитаних представників ЗМІ вважають комунікаційників своїми партнерами? 

Скрін із сайту «Медіамейкер»

Виходить, що запит на співпрацю є, тепер тільки б покраще її налагодити. А це вже в наших спільних інтересах Тож любімо та поважаймо комунікаційників. Як-не-як, одну справу робимо, хай і по різні боки медійних барикад.

Ну і чекаємо на «дзеркальне» опитування про ставлення піарників до роботи журналістів. Бо ж і ви, і ми з Антоніною, по правді кажучи, ще ті фрукти.