В Україні має бути невідворотне покарання за перешкоджання діяльності журналістів - Юрчишин

Про це Юрчишин заявив під час медіаконференції National Media Talk, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми травмовані подією, роковини якої нещодавно відзначали - вбивством Георгія Гонгадзе. Досі суспільство не отримало відповіді, хто винен. … Я буду звертатися до колег з правоохоронного комітету - правоохоронні органи не нам підзвітні - щоб робити спільні засідання та підіймати справи, що залежалися. Як я можу оцінити зі свого боку, у нас немає системного тиску на журналістів, але в нас немає невідворотності покарання за перешкоджання діяльності журналістів. Це не баланс. Ми ще боремося за це», - сказав він.

Юрчишин додав, що колись була проблема з тим, щоб відкривати кримінальне провадження по атаках на журналістів. Тепер справи відкриваються, однак, за його словами, правоохоронці не приділяють їм стільки уваги, скільки необхідно.

«Для мене 100% свідченням того, що ми рухаємося в правильному напрямку і наша свобода слова гідно захищена, буде те, коли правоохоронці не лише відкриватимуть кримінальні справи та не лише починатимуть розслідування, опитуючи тих, хто ближче, а й передаватимуть справи до суду не лише по виконавцях, а й по замовниках», - сказав він.

Водночас перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль схарактеризував взаємодію між владою та медіа. Він зазначив, що варто виходити за межі самовстановлених комунікаційних рамок. Також, на його думку, не треба розцінювати медіа та органи влади як два окремих моноліти.

«Ніколи більш ліберальної ситуації в Україні щодо регулювання медіа, ніж зараз, не було. На початку "нульових" похід за продовженням ліцензії у Нацраду коштував пасма сивого волосся. Ми минулого і цього року продовжили більш ніж сотню ліцензій. І жодна компанія не прийшла на таке засідання - усе це зараз робиться автоматично», - сказав він.

Зі свого боку генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий підкреслив, що зараз в Україні достатньо сильне громадянське суспільство, зокрема завдяки медійникам.

«Наша сильна сторона - це колектив агенції. Я переконаний, що нашим журналістам неможливо нав'язати або змусити виконувати якісь «темники». Я впевнений, що колектив цього б ніколи не зробив», - сказав він.

Череватий запевнив, що стрічку новин на сайті формує виключно колектив Укрінформу. Він додав, що зараз агенція в діалозі з комітетами ВР з питань свободи слова та з питань гуманітарної та інформаційної політики щодо удосконалення механізмів управління агенцією. Зокрема йдеться про створення наглядової ради.

Шеф-редакторка інтернет-видання «Детектор медіа» Наталя Лигачова констатувала, що воєнний стан у державі дозволяє органам влади на законодавчому рівні мати більший вплив та контроль над інформаційним простором. Вона зауважила, що «навіть можна було націоналізувати приватні медіа - але цього не відбулося».

Зі свого боку журналістка Радіо Свобода Власта Лазур акцентувала на недостатній комунікації з медіа з боку державних органів влади.

«Мені здається, зараз більше домінує мовчання. Навіть з огляду на останні події: Президент має план перемоги, який планує презентувати - ми й гадки не маємо, що це таке. Державної комунікації з цього приводу немає. На «марафоні» - своя повістка. І виходить тотальне нерозуміння аудиторією того, що відбувається», - зазначила вона.

Представниця The Kyiv Independent Ольга Руденко зауважила, що загроза, яку влада відчуває від медіа, стала менш гострою. На її думку, така ситуація склалася через те, що «немає можливості провести вибори».

Посол Сполучених Штатів Бріджит Брінк на медіаконференції National media talk наголосила на недопустимості атак на незалежних журналістів в Україні. «Мені добре відомо про атаки на незалежних журналістів, членів громадського суспільства та реформаторів. Це недопустимо в демократичному медіасередовищі. Цьому не місце в майбутньому України, це не відповідає бажанням народу приєднатися до ЄС і НАТО», – сказала вона.

Медіаконференція National Media Talk / Фото: Геннадій Мінченко. Укрінформ

Водночас посол США відзначила роботу ЗМІ, завдяки якій Україна піднялася в індексі свободи преси і посіла 61 місце завдяки роботі журналістів. Брінк додала, що саме робота журналістів дозволила світу дізнатися про злочини Росії.

Як повідомляв Укрінформ, українське законодавство потребує оновлення у щонайменше 10 сферах, відповідно до вимог впровадження Європейського акту про свободу медіа, що має посилити медіаплюралізм та редакційну незалежність медіа в країнах-членах ЄС.