Чи може ядерний вибух захистити нас від астероїда, який наближається до Землі

Чи допоможе нам вибух

Точний вибух ядерної бомби над шматком космічного каміння, що наближається, може бути нашою надією уникнути катастрофічного зіткнення. Лабораторний експеримент, проведений міжнародною групою дослідників, показав, що рентгенівське випромінювання, породжене атомним вибухом відповідного розміру, може збити астероїди шириною від 3 до 5 кілометрів з їхнього курсу. Результати описали в науковому журналі Nature Physics.

Сьогодні у людства немає жодної потреби застосовувати такі методи, адже аналіз траєкторій усіх відстежуваних астероїдів показує, що як мінімум наступні 100 років нам немає про що хвилюватися. Однак ми не повинні припиняти готуватися, адже ніхто не знає, скільки часу врешті піде на дослідження, розробку методів, їх тестування та реалізацію. Нам потрібно бути готовими заздалегідь, щоб у разі потреби зреагувати максимально швидко, і, якщо це не спрацює, мати шанс на пошук іншого плану.

Робота кипить

Нещодавно NASA продемонструвало, що якщо достатньо важкий зонд із певною силою вдаряє по відносно невеликій купі породи, то це зіткнення генерує протидію достатню, щоб змінити курс цілі. Астероїд Диморфос діаметром трохи менше 800 метрів за допомогою цього методу змістився зі своєї орбіти досить далеко, щоб астрофізики були впевнені, що цілеспрямоване зіткнення може бути використане для відведення об'єктів подібного розміру на безпечні траєкторії.

Але з більшим і твердішим каменем, ніж Диморфос, може бути зовсім інша історія, тому нам потрібні альтернативи. Наприклад, можна поєднати цей метод із потужним термоядерним двигуном або використати сфокусований лазер для створення ефекту ракети, обстрілявши поверхню астероїда.

З більш реалістичних підходів – нагрівання невеликої ділянки поверхні астероїда інтенсивним випромінюванням, що також може створити ракетний ефект, випаровуючи мінерали з такою силою, що гази, які вивільняються, теоретично можуть підштовхнути масу у вакуумі настільки, що вона змінить свою траєкторію.

Основні принципи випаровування гірських порід за допомогою електромагнітного випромінювання можуть бути протестовані і доопрацьовані для різних матеріалів і мінеральних структур прямо тут, на Землі.

Експеримент

Під керівництвом Натана Мура, фізика з Сандійської національної лабораторії в США, дослідники використали високочастотний генератор електромагнітних хвиль під назвою Z Pulsed Power Facility, щоб вичавити 1,5 мегаджоуля рентгенівського випромінювання з резервуару з газом аргоном.

Ця "бульбашка" випромінювання знищила тонкий шматок металевої фольги, що тримав у повітрі зерно кварцу або плавленого кремнезему, залишивши зразок висіти у вільному падінні достатньо довго, щоб нагадувати крихітний астероїд, що дрейфує в космосі. Через долю секунди рентгенівський імпульс обрушився на мішень, зчищаючи мікрометри її поверхні та генеруючи ударні хвилі. У цього швидкоплинному процесі вчені зібрали важливі дані, які можна було б використати для прогнозування наслідків значно більшого спалаху рентгенівського випромінювання у міжпланетному вакуумі.

Фактично, отримані результати перенесення імпульсу означають, що астероїди розміром до 5 кілометрів у поперечнику цілком ймовірно могли б рухатися за допомогою цього підходу.

Звичайно, астероїди складаються не лише з цих двох матеріалів, часто включаючи суміш летких речовин. Використовуючи той самий підхід, кожен потенційний сценарій можна було б протестувати без необхідності організовувати дорогі місії та роками чекати на аналіз результатів.