Автономні будинки — порятунок від блекаутів? Як розвивають енергоефективність у Європі та Україні

Україна ще до повномасштабного вторгнення взяла на себе зобов’язання споруджувати нові будівлі за європейським стандартом NZEB (із майже нульовим споживанням енергії). З 2025 року щорічно модернізуватимуть 1% будівель і будуватимуть більш як 100 нових за цим стандартом. Із 2030-го мають модернізувати вже 3% будівель щорічно, а всі нові будинки будуть енергоефективними.

Війна триває, але відбудова вже розпочалася в багатьох регіонах. Тож наше завдання — не просто відновити зруйноване, а зробити це за новими європейськими стандартами.

Згідно з висновками дослідження консалтингової компанії Berlin Economics у партнерстві з ГО «Екодія», великі потреби в інвестиціях для відбудови призведуть до значної економії енергії, якщо підвищити енергоефективність будинків. Введення визначення будівлі з майже нульовим споживанням енергії (NZEB) в українське законодавство, узгоджене з нормами ЄС, і забезпечення дотримання цих стандартів — необхідні кроки для «зеленої відбудови».

Що таке стандарт NZEB?

Стандарт NZEB (nearly-zero energy buildings), або будівлі з близьким до нульового рівнем споживання енергії — це підхід до проєктування та будівництва, який має на меті мінімізувати енергетичні витрати будівлі.

Цей стандарт передбачає, що будівля має споживати дуже мало енергії із зовнішніх джерел, а значну частину своїх потреб покривати з відновлюваних джерел, розташованих безпосередньо на даху або поруч.

Важливо зазначити, що перехід на стандарт NZEB також означає відмову від викопного палива. Це стосується передусім газу, який протягом тривалого часу був основним джерелом енергії для українських будівель. Замість нього пріоритет має надаватися відновлюваним джерелам енергії — сонячним панелям і вітровим установкам, а також тепловим насосам.

Як стандарт NZEB упроваджують в Україні?

До 2050 року очікується, що всі будівлі в Україні будуть енергоефективними. Але це не просто довоєнні плани — нещодавно відбулася презентація вимог до будівель NZEB, а також було розроблено методологію визначення їх показників.

Чому ми не можемо просто будувати, як у Європі, а мусимо розробляти свої вимоги та методологію? Річ у тім, що стандарти NZEB є неоднаковими для різних країн через кліматичні умови. Наприклад, NZEB в Італії буде іншим, ніж у Швеції чи Україні. Тому розроблення національних стандартів — складне, але необхідне завдання.

А отже, Україні потрібно якнайшвидше врегулювати визначення та встановлення вимог до енергетичної ефективності NZEB-будівель, передбачити відповідний клас енергоефективності з позначкою NZEB, розробити інструменти підтримки такого будівництва.

Стратегічні документи — Енергетична стратегія України та Національний план з енергетики та клімату — також підтримують фокус на NZEB. Це позитивний сигнал, але для повної реалізації необхідні чіткі технічні вимоги та фінансування.

Важливо розуміти, що будівлі NZEB не обов’язково є повністю незалежними від централізованих систем. Наприклад, висотні офісні центри можуть залишатися підключеними до централізованого теплопостачання, яке було декарбонізоване внаслідок упровадження енергоефективних технологій і використовує промислові теплові насоси або ВДЕ.

Це особливо актуально для старого житлового фонду, який становить більшість будівель в Україні. Модернізація таких будівель має здійснюватися через підвищення енергоефективності та переведення міських ТЕЦ на екологічно сталі технології.

Також упровадження стандарту NZEB може сприяти зниженню поверховості нових будівель. Що менша будівля, то простіше забезпечити її автономію та енергоефективність. Тому нові будинки можуть стати не тільки екологічними, а й зручнішими для життя.

Європа вже пішла далі

ЄС тим часом уже готує до запуску новий стандарт для будівель — zero-emission buildings (ZEB), який зараз у розробці.

Це будівля з нульовими викидами, яка настільки ефективно використовує енергію, що протягом року не споживає більше енергії, ніж сама виробляє з відновлюваних джерел.

Щоб досягти нульового енергоспоживання, будівлі повинні бути добре ізольовані, мати ефективні системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря тощо.

Європа активно працює над тим, щоби будівлі не тільки стали енергоефективними, а й не мали викидів вуглецю. Згідно з директивою ЄС про енергетичну ефективність будівель (EPBD), усі новобудови мають бути ZEB із 2030 року, а державні будівлі — з 2027 року.

Яскравий приклад будівлі ZEB — плавучий офіс у Роттердамі, відкритий у вересні 2021 року. Він досяг чистого нульового енергоспоживання та викидів CO2. Будівля оснащена системою охолодження, що використовує воду з басейну Rijnhaven, і зеленим дахом із сонячними панелями.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Powerhouse Company (@powerhousecompany)

Перехід України до стандартів ZEB: виклики й можливості

Усі нові будівлі в ЄС мають відповідати стандартам ZEB уже за 5,5 року. Україна як країна-кандидат на вступ до ЄС має можливість уже зараз розпочати розроблення та впровадження стандартів будівель із нульовим енергоспоживанням (ZEB) паралельно із NZEB. Це дасть змогу уникнути застарілих підходів і відповідати новим європейським вимогам. Ми сподіваємося стати частиною ЄС уже в 2030-х роках — то, може, настав час грати на випередження?

Майбутнє України — це енергетично стійкі будівлі, здатні забезпечувати себе енергією. Впровадження стандартів NZEB та ZEB — шлях до цього. Містам України потрібно вже зараз працювати над планами пілотних проєктів малоповерхових і багатоповерхових житлових, громадських та комерційних будівель, використання теплових насосів у системах центрального опалення, біопаливних котелень і дахів із сонячними панелями. Ці «острівці енергетичного майбутнього» мають показати реальність енергетичного переходу в містах України.

Водночас NZEB спрямовані на зниження залежності від викопного палива, тоді як ZEB узагалі передбачають 100% використання енергії з відновлюваних джерел. Тому цей підхід має стати ключовим у плануванні нової енергетичної інфраструктури України. Отже, інтеграція стандартів ZEB не лише сприятиме енергетичній незалежності України, а й стане важливим кроком до її вступу до Європейського Союзу.