Розлади харчової поведінки є доволі поширеною проблемою, яка часто бере свій початок у ранньому дитинстві. Однак психологи виробили кілька ефективних і простих стратегій боротьби з цим нав'язливим бажанням поїсти.
Емоційне поїдання їжі — поширена реакція на такі неприємні почуття, як смуток, нудьга або тривога, зачіпає багатьох людей. Така поведінка часто призводить до того, що люди їдять або більше, або менше як механізм подолання негативних емоцій. Однак з часом це починає шкодити нашому організму дедалі більше, тому важливо знати способи боротьби з цією спокусливою пасткою розуму, пише The Conversation.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Хоча подібна модель харчової поведінки може здатися нормальною реакцією, вона може зменшувати радість від їжі та сприяти виникненню почуття сорому або самокритики. Крім того, повсюдний вплив дієтичної культури погіршує ситуацію, ускладнюючи стосунки людей з їжею, харчуванням і образом тіла, пояснює Інге Гнатт, викладачка психології Технологічного університету Свінберна, Австралія.
Емоційне переїдання широко поширене: згідно з дослідженнями, приблизно 20% людей регулярно стикаються з такою поведінкою. Особливо схильні до цього підлітки та жінки: в одному з досліджень було зазначено, що 34% із понад 1 500 підлітків повідомили, що їдять емоційно, коли їм сумно, а 40% — коли тривожно. Продукти, які зазвичай вживаються в такі моменти, як правило, висококалорійні та низькопоживні, такі як фастфуд, посилюють проблему.
Хоча для декого емоційне переїдання може бути наслідком звичок, що сформувалися в ранньому віці, стрес і сильні емоції, такі як тривога, також можуть відігравати фізіологічну роль. Ці емоції впливають на такі гормони, як кортизол, інсулін і глюкоза, що призводить до підвищення апетиту та імпульсивних форм харчування.
Кілька стратегій можуть допомогти пом'якшити наслідки емоційного переїдання, каже Гнатт. Доброю відправною точкою є визнання коливань у прийомі їжі нормальним явищем. Люди можуть внести невеликі, але значущі зміни, наприклад, забезпечити достатній сон і дотримуватися регулярного графіка харчування. Також дуже важливо усвідомлювати свої емоційні тригери. Замість того, щоб позначати емоції як "хороші" або "погані", важливо визначити конкретні почуття, як-от ізоляція або безпорадність, що може сприяти здоровішому емоційному реагуванню.
Ще один корисний підхід — інтуїтивне харчування, коли люди вчаться прислухатися до сигналів свого тіла про голод і ситість, що сприяє гнучкішим і приємнішим стосункам з їжею. Тим, чиї емоційні моделі харчування сильно впливають на їхнє життя, може знадобитися професійна допомога, зазначає Гнатт. Підтримка друзів і близьких, інтернет-ресурси та терапевтичні заходи можуть принести полегшення.
До ознак того, що людині може знадобитися професійна допомога, належать швидка втрата ваги, нав'язливі думки про вагу, таємне вживання їжі або компенсаторна поведінка, як-от блювота чи надмірні фізичні навантаження. У таких випадках існують науково обґрунтовані підходи, а різні організації можуть запропонувати рекомендації та підтримку тим, хто страждає від розладів харчової поведінки.
Емоційне харчування може бути особливо складним під час стресових періодів, таких як іспити або дедлайни на роботі. Дослідження, проведене Американською психологічною асоціацією, показало, що 38% дорослих зізнаються, що переїдають або їдять нездорову їжу через стрес. У такі періоди корисно використовувати техніки усвідомленості або фізичні вправи, які, як було показано, знижують рівень стресу і сприяють більш здоровому харчуванню.
Раніше Фокус писав про те, що наука спростувала корисність дієти за групою крові. Хоча ідея приймання їжі залежно від групи крові звучала свіжо й інтригуюче, реальність виявилася не такою райдужною, а обмеження дієти можуть принести більше шкоди, ніж користі.
Також Фокус писав про те, як ожиріння необоротно змінює роботу мозку. Ожиріння змінює сенсори мозку, що відповідають за задоволення від їжі, викликаючи, можливо, постійний стан "вічного голоду", свідчить нове дослідження.
Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.