Що заважає Заходу дати Києву $50 млрд за рахунок заморожених активів Росії

20 вересня під час візиту до Києва президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення Україні 35 млрд євро в рамках раніше анонсованої "репараційної позики", забезпеченої доходами від заморожених російських активів.

Про те, з якими труднощами стикається Захід на шляху до виділення Україні позики за рахунок російських активів, читайте в статті директора Центру Дністрянського Івана Городиського Повільне розморожування: чому гальмується план кредитування України під заставу активів РФ.

Далі – стислий її виклад.

Рішення "Групи семи", прийняте в липні 2024 року на саміті в Апулії щодо "репараційної позики" для України в розмірі $50 млрд, яка має бути погашена за рахунок доходів від заморожених резервів російського Центробанку, стало справжнім проривом.

Як очікується, США зроблять найбільший внесок – приблизно $20 млрд, стільки ж планував внести й ЄС, а решту – Велика Британія, Канада та Японія.

Кошти повертати збираються за рахунок доходів від російських активів (це приблизно $3 млрд на рік).

Як відомо, найбільша частка резервів Центробанку РФ – а це приблизно $210 млрд – заблоковані на території ЄС у двох клірингових установах: бельгійському Euroclear і люксембурзькому Clearstream.

Наразі санкції у вигляді блокування російських активів поновлюються Європейським Союзом одноголосно кожні шість місяців.

Зрозуміло, держави "Групи семи" хочуть мати гарантії, що в певний момент ці санкції не будуть скасовані.

А відповідно – не виникнуть ризики для повернення коштів, які вони виділили.

І Угорщина, і Словаччина, а також інші держави-члени ЄС можуть, залежно від політичної ситуації та юридичних обставин, заветувати рішення щодо продовження блокування резервів Центробанку РФ.

Слід віддати належне Брюсселю, що практично одразу після рішення G7 європейські інституції почали працювати над розв'язанням цієї проблеми.

У вересні Єврокомісія представила послам держав-членів дві головні опції, попередньо узгоджені зі США: блокування російських резервів на строк п'ять років із переглядом кожні 12 місяців за умови підтримки кваліфікованою більшістю або ж продовження на 36 місяців за умови одностайного голосування.

На остаточне рішення або принаймні його розгляд можна очікувати на наступному засіданні Європейської ради, що відбудеться 17-18 жовтня в Брюсселі.

Однак на швидкість вирішення цього питання впливає ще один глобальний фактор – вибори у США.

Логічно, що після рішення G7 Брюссель і адміністрація Байдена розпочали активну роботу над узгодженням деталей майбутньої позики, щоб гарантувати підтримку України навіть у разі обрання Трампа.

Однак старт виборчої кампанії Камали Гарріс несподівано пригальмував цей процес.

Зростання рейтингів кандидатки в президенти Сполучених Штатів, як зазначало видання Politico, вселили надію на її перемогу і знизили темпи підготовки.

Та усі перипетії останніх тижнів і той факт, що критичний відрив демократки від республіканця так і не стався, нібито зрушили процес із місця, і незабаром очікується досягнення угоди.

Тим часом в Єврокомісії, з огляду на непередбачуваність виборів у США, заявили про суттєве збільшення частки для України – до 35 млрд євро.

Ще до київського візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн повідомляли про план "Б" ЄС, за яким частка блоку могла досягти навіть 40 млрд.

Лишається і інше, не менш нагальне питання: як можна буде конфіскувати російські резерви для відшкодувань жертвам російської агресії, якщо ці резерви фактично є "заставою" для кредиту.

Можливі два варіанти вирішення цього питання:.

Резерви залишаються замороженими, поки кредитори не отримають усі свої кошти.

Держави-члени G7 можуть обрати цей варіант також для збереження тиску на РФ з метою домогтися від неї компенсаційних виплат.

Конфіскація активів відбувається, і до майбутнього Компенсаційного фонду передається вся сума активів за вирахуванням суми позики.

Докладніше – в матеріалі Івана Городиського Повільне розморожування: чому гальмується план кредитування України під заставу активів РФ.