Суд ЄС зобов'язав компанію Meta обмежити використання даних користувачів у рекламних цілях

Суд Європейського Союзу ухвалив, що Meta Platforms повинна мінімізувати кількість особистих даних користувачів, які він використовує для розсилки персоналізованої реклами.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.

Таким чином суд виніс рішення на користь австрійського активіста Макса Шремса, який покаржився на те, що Facebook при розсилці таргетованої реклами зловживав його особистими даними, зокрема, про його сексуальну орієнтацію. Шремс стверджував, що він отримував персоналізовану рекламу, спрямовану на геїв, незважаючи на те, що він ніколи не ділився інформацією про свою сексуальну орієнтацію на платформі.

За даними DW, активіст зазначив, що, незважаючи на те, що він ніколи не розкривав свою сексуальну орієнтацію у своєму акаунті на платформі, він оприлюднив цей факт під час панельної дискусії на одному публічному заході, і незабаром після події йому почав отримувати таргетовану рекламу.

Суд ЄС ухвалив у п’ятницю, що закон «Про захист даних» однозначно не дозволяє компанії використовувати такі дані для персоналізованої реклами.

«Соціальна мережа, така як Facebook, не може використовувати всі особисті дані, отримані для розсилки таргетованої реклами, без обмежень за часом і без різниці щодо типу даних», – йдеться в ухвалі суду.

Зазначається, що дані, які стосуються чиєїсь сексуальної орієнтації, расової чи етнічної приналежності чи стану здоров’я, класифікуються як конфіденційні. Відповідно до законодавства ЄС про захист даних встановлені суворі вимоги щодо їхньої обробки.

У Meta вже відреагували на рішення суду, заявивши, що не використовують так звані дані спеціальних категорій для персоналізації реклами. У компанії також додали, що «дуже серйозно» ставляться до конфіденційності, і нагадали про інвестиції в понад п’ять мільярдів євро, «щоб зробити конфіденційність основою всіх наших продуктів».

Як повідомляв Укрінформ, минулої п’ятниці Комісія із захисту даних Ірландії (DPC) оштрафувала компанію Meta Platforms на 91 млн євро за ненавмисне зберігання паролів деяких користувачів без їхнього захисту чи шифрування.