ДБР встановило причетних до втечі судді Тупицького з України

Державне бюро розслідувань заявило, що встановило групу осіб, яка допомогла колишньому голові Конституційного суду України  Олександру Тупицькому, якого підозрюють у незаконному втручанні в роботу Конституційного суду, незаконно перетнути кордон та виїхати з країни навесні 2022 року.

Зокрема, підозри у незаконному переправленні осіб через державних кордон України (ч. 3 ст. 332 КК України) повідомили колишньому голові КСУ, заступнику начальника одного з райвідділів поліції Закарпатської області та співробітникам Державної прикордонної служби.

В ДБР зазначили, що правоохоронець створив організовану групу, яка переправляла військовозобов’язаних чоловіків через державний кордон та підшукував охочих скористатись їхніми послугами. До таких і належав Тупицький.

Як зазначив Офіс генерального прокурора,  порушників переправляли через окремі прикордонні пункти пропуску в Берегівському районі Закарпатської області без проходження обов’язкового прикордонного контролю.

При цьому замначальника райвідділу поліції особисто інформував «клієнтів» про спосіб перетину кордону та координував дії водіїв, які здійснювали перевезення. Він також особисто виїжджав в район прикордонного пункту та наглядав за незаконним перетином державного кордону, у тому числі вночі.

У свою чергу прикордонники не проводили прикордонний контроль стосовно осіб, яких незаконно переправляли через державний кордон України.

Нагадаємо, у березні 2022 року Олександр Тупицький виїхав з України і зараз, за даними слідства, перебуває у Відні. Мін’юст звернувся до компетентних органів Австрії про його видачу Україні. За повідомленням ЗМІ, суди Австрії відхилили три екстрадиційні запити України щодо Тупицького, визнавши його екстрадицію неприйнятною через війну в Україні.

Уже на момент втечі Тупицький був фігурантом низки кримінальних проваджень. Подільський райсуд Києва розглядає кейс щодо обвинувачення його у протиправному впливі на свідка та наданні завідомо неправдивих показань слідчому (статті 384 та 386 КК), а Голосіївський районний суд м. Києва – за несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж (ст. 361 КК).