Смерть російського диктатора Володимира Путіна не призведе до закінчення війни в Україні. Для закінчення війни потрібно, щоб російське імперське суспільство зазнало змін, заявив народний депутат України, історик, колишній директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
Чи зможе смерть Путіна закінчити війну в Україні
"Приєднуюся до тих, хто бажає Путіну якомога швидше здохнути. Але я не настільки оптиміст, щоб вірити в те, що його здихання раптом зупинить війну", - пише він в колонці наГлавреді.
За його словами, Путін є цинічним пристосуванцем, який підлаштовується під суспільні настрої. Спочатку він починав як ліберал із прозахідними поглядами, але, помітивши зростання імперських настроїв у Росії, змінив свою позицію, щоб відповідати цим тенденціям.
"Тому я далекий від віри в те, що після смерті Путіна війна закінчиться, а російське суспільство зміниться. Ні, на жаль, не Путін зробив росіян імперцями, а російське імперське суспільство зліпило саме такого Путіна, який повністю задовольняє настрої росіян", - зазначає В'ятрович.
Нардеп також наголошує, що нині в Росії немає жодної впливової політичної фігури, яка могла б протистояти цим імперським поглядам, і навіть серед російських лібералів практично немає тих, хто відкрито засуджував би війну чи мав би можливість впливати на громадську думку в країні.
"Допоки Росія існуватиме в її нинішньому форматі, тобто як імперія, доки вона не зазнає гучної воєнної поразки, доки країни, що призведуть РФ до цієї поразки, не проведуть політику деімперіалізації і не допоможуть росіянам позбутися імперських комплексів, нова ітерація Путіна буде цілком можливою навіть після його смерті", - робить висновок він.
Як може померти Путін
В'ятрович підкреслює, що історичний досвід показує: лідери на кшталт Путіна часто закінчують трагічно — або стають жертвами переворотів, коли перестають відповідати інтересам свого оточення, або помирають природною смертю, як Сталін, "який здихав у калюжі власних екскрементів, поки інші чекали, коли це нарешті закінчиться".
"Навряд чи на Путіна чекає якийсь радісний кінець, навіть урочистий похорон. Можливо, я містик, але переконаний, що за свої вчинки доведеться нести відповідальність не лише за життя. Тому відповідальність Путіна точно наздожене, хоча б перед смертю", - говорить він.
Однак жалюгідний кінець Сталіна не перешкоджає багатьом росіянам продовжувати ідеалізувати його. На думку нардепа, смерть Путіна чи інших провідників імперських ідей не означатиме автоматичний кінець цих поглядів у російському суспільстві.
"Вони житимуть доти, доки Росія зберігається в її нинішньому форматі, доки під нею залишаються поневолені народи, доки РФ не буде розбита і не буде проведена деімперіалізація на кшталт тієї, яку провели з нацистською Німеччиною", - резюмував він.
Хто такий Володимир В’ятрович
Володимир В’ятрович – історик, публіцист, політик, громадський діяч, доктор філософії (кандидат історичних наук), народний депутат України IX скликання.
Був очільником Українського інституту національної пам'яті (з 25 березня 2014 року по 18 вересня 2019-го), головою вченої ради Центру досліджень визвольного руху (Львів), членом наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", ексдиректор Архіву Служби безпеки України (2008-2010 роки), пише Вікіпедія.
Імперські амбіції Росії - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, загроза з боку Росії та її агресивна поведінка викликають занепокоєння серед країн Балтії, Польщі та Скандинавії, які, попри надію на перемогу України, побоюються можливого відновлення сил РФ після завершення війни. Це може призвести до нового етапу агресії вже проти країн НАТО, як зазначає The Times.
Окрім того, союзники на східному фланзі Альянсу, зокрема Румунія, занепокоєні регулярними порушеннями повітряного простору Росією. Міністр оборони Румунії Анджел Тилвар вказує на часті провокації з боку РФ у Чорноморському регіоні, що потребує більш скоординованої відповіді від НАТО, про що повідомляє Reuters.
На думку деяких аналітиків, конфлікт РФ проти країн ЄСможе статися вже через 6-8 років, що вимагає від Європи збільшення виробництва озброєння та поповнення запасів боєприпасів.