Період утримання у таборі для військовополонених не зараховується у строк відбування покарання – ВС

Як зазначається у кримінальному провадженні прокурор вказував, що апеляційний суд безпідставно зарахував засудженому у строк відбування покарання період його утримання в таборі для тримання військовополонених, оскільки запобіжний захід стосовно до засудженого не обирався і він не утримувався в слідчому ізоляторі.

ВС скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

У мотивувальній частині рішення ВС йшлося, що установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, як це передбачено ч. 1 ст. 4 закону «Про попереднє ув’язнення», є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання. Таким чином, поняття попереднього ув’язнення чітко визначено чинним законодавством України і не передбачає його довільного тлумачення.

Водночас обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався і він не утримувався в слідчому ізоляторі чи ізоляторі тимчасового тримання. Його захопили в полон військовослужбовці ЗСУ під час бойових дій у Донецькій області, і він утримувався в таборі для тримання військовополонених відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.

ВС дійшов висновку, що таке утримання не пов’язане із вчиненням засудженим кримінальних правопорушень, а підозра йому була оголошена вже під час перебування в установі для тримання військовополонених.

Як повідомляв Укрінформ, у травні поточного року в Україні відкрили третій табір для російських військовополонених, де вони проживають, працюють та мають змогу заробляти гроші.

Фото ілюстративне