"З першого дня парламентських виборів ви не залишали нас (у спокої) ні на хвилину.
Ви пішли проти нас, як кровожерливі виродки", – так словацький прем’єр Роберт Фіцо зірвався на пресконференції, відповідаючи на запитання журналістів.
Показово, що таку реакцію Фіцо викликало питання журналістів про проблеми всередині коаліції – і схоже, ця тема виявилась дуже болісною для голови уряду Словаччини.
Одне з пояснень цього полягає в тому, що партія Фіцо Smer-SD прийшла до влади, критикуючи попередників за постійні чвари всередині коаліції.
Минув лише рік від формування нового уряду – і от тепер і коаліцію Фіцо стрясають численні конфлікти.
Але є й ще одна причина.
Попри те, що поки конфлікти не спрямовані ані проти самого Фіцо, ані проти його партії, вони послаблюють уряд.
І роблять це саме в той момент, коли попереду – непрості випробування.
Тож варто детальніше розібратися, що коїться у словацькій коаліції і чи є підстави говорити про її розвал та дострокові вибори.
Президент виходить з-під контролю.
Вже близько чотирьох місяців у парламенті Словаччини немає спікера.
Ба більше, є підстави вважати, що протягом нинішнього скликання (а чергові вибори відбудуться лише за три роки) спікер так і не буде призначений.
Виглядає дещо абсурдно – і це результат одного з конфліктів у коаліції.
Його сторонами є, з одного боку, партія "Голос" та її колишній голова, а нині – президент країн Петер Пеллегріні, а з іншого – найменша з учасників коаліції, Словацька національна партія (СНП) та її лідер Андрей Данко.
Восени минулого року, під час перемовин про створення коаліції, сторони домовилися, що посада прем’єра відходить Фіцо, а спікера – Пеллегріні.
Данко натомість отримав лише три міністерські посади, жодну з яких не обійняв сам.
Ще однією з умов створення коаліції стало висунення Петера Пеллегріні кандидатом на посаду президента країни – ці вибори відбулися вже навесні цього року.
Показово, що кандидатуру Пеллегріні підтримали лише Фіцо та його партія Smer-SD.
Натомість Данко вирішив йти самостійно (два політики вже давно конфліктують між собою), проте перед першим туром через низькі рейтинги зняв свою кандидатуру.
Причому на користь не Пеллегріні, а відверто пропутінського екссудді Штефана Гарабіна.
Після перемоги на президентських виборах Пеллегріні, хоч і не відразу, але склав мандат.
І це створило дилему: хто має стати новим спікером?.
Сам Пеллегріні та його партія наголошують, що минулорічні коаліційні домовленості мають залишатися у силі.
А відповідно, новим спікером має стати представник "Голосу" та нинішній віцеспікер Петер Жига.
Данко натомість переконує, що перемога Пеллегріні за підтримки всіх партій коаліції (хоча СНП підтримала його кандидатуру лише напередодні другого туру) потребує перегляду торішніх домовленостей.
І на підставі цього заявляє про свої амбіції знову стати спікером.
Показово, що амбіції Данко підтримує і прем’єр Роберт Фіцо.
Він вже заявив, що коаліція має на вибір два сценарії – або призначити Данко спікером, або наступні роки парламентом керуватиме Жига, але як виконувач обов’язків спікера.
А це своєю чергою перевело конфлікт між двома коаліційними партіями у пряме протистояння президента та прем’єр-міністра Словаччини.
Пеллегріні, який раніше мав репутацію політика, цілком контрольованого Фіцо, тепер почав діяти всупереч цьому іміджу.
Протягом останніх днів президент Словаччини вирішив продемонструвати коаліції, що він має достатньо повноважень, щоб змусити рахуватися із собою.
Зокрема, після критику з боку Фіцо у відставку подала міністр охорони здоров’я Зузана Долінкова (представниця партії "Голос").
Очікувалося, що президент країни прийме її відставку.
Однак несподівано Пеллегріні відмовився це робити, принаймні до того, як коаліція висуне прийнятну кандидатуру на заміну.
І це стало явним викликом особисто Фіцо.
На додачу президент заявляє, що ще не знає, чи буде він підписувати підготовлений урядом і схвалений коаліцією проєкт бюджетної консолідації, адже він передбачає скасування підвищення зарплат лікарям.
І "на десерт" Пеллегріні дозволив собі публічно похвалити угоду з медиками, схвалену ще попереднім урядом (згідно з якою лікарі зупиняють страйк в обмін на підвищення зарплат) – і це вже можна назвати публічним ляпасом для Фіцо.
Данко генерує нові конфлікти.
Активність Андрея Данко у намаганні отримати посаду спікера пояснюється серед іншого й проблемами всередині його власної парламентської фракції.
На виборах 2023 року Данко включив у виборчий список чимало людей, що не є членами його партії.
Цей крок мав збільшити підтримки списку, але призвів до геть інших результатів.
Попри те, що непартійці були включені на непрохідні позиції, Данко не врахував ефекту відкритих списків, завдяки яким виборці могли покращити позиції найбільш рейтингових політиків.
Як наслідок, за результатами виборів виявилося, що у фракції СНП буде лише один член цієї партії – сам Данко.
І вже зараз це стає чималою проблемою, як особисто для Данко, так і для коаліції.
Серед іншого, до фракції СНП входять три депутати, які є членами партії "Національна коаліція/ Незалежні кандидати".
Її лідер Рудольф Гуляк минулого року розглядався як кандидат на посаду міністра з питань довкілля, проте призначення не отримав – його кандидатура була настільки одіозною, що її заблокувала тодішня президентка Зузана Чапутова.
І от тепер Гуляк виступив із новою ініціативою – змінити назву фракції СНП на "Словацька національна партія – Національна коаліція/ Незалежні кандидати".
А на додачу він вимагає свого включення до ради коаліції – тобто, по суті, статусу, рівного із Фіцо, Данко та новим лідером "Голосу" Матушем Шутаєм Ештоком.
Вимагаючи для себе нові пільги, Гуляк переконує, що залишається відданим членом коаліції та підтримує уряд Фіцо.
Проте одночасно робить кроки, що посилюють напругу всередині коаліції.
Зокрема, дещо несподівано він заявив, що не підтримує претензії Данко на здобуття посади спікера.
Усі ці скандали ставлять під питання збереження за нинішньою коаліцією парламентської більшості.
І при цьому існує припущення, що з коаліції можуть вийти від одного до трьох депутатів від "Голосу", які не підтримують наступ на опозицію.
За таких розкладів навіть така маленька партійна група може отримати "золоту акцію".
А якщо їхні вимоги будуть виконані, то це може розпалити апетити інших членів фракції СНП.
І тоді зберігати більшість буде все складніше й складніше.
* * * * *.
Бюджетна консолідація неминуча, адже Європейська комісія назвала наші державні фінанси найгіршими в Євросоюзі", – заявив у вересні Роберт Фіцо.
Ця консолідація обіцяє стати дуже непростим викликом для словацького уряду.
"Роберт Фіцо нервує, оскільки він ніколи не приходив на посаду прем’єра, якому потрібно провести масштабний проєкт урізання бюджетних видатків.
Перший рік, поки коаліція була стабільною, Фіцо витратив на реформування прокуратури та інші кроки, які гарантують непритягнення до кримінальної відповідальності як самого Фіцо, так і його найближчих соратників.
Але тепер час братися за дуже болючі зміни, а керованість коаліції суттєво знизилася", – пояснює експерт Словацької асоціації зовнішньої політики Александр Дулеба.
Вже згаданий проєкт бюджетної консолідації, розроблений нинішнім словацьким урядом, передбачає відмову від збільшення зарплат бюджетникам, насамперед лікарям та вчителям, а також збільшення ПДВ, акцизів на тютюнові вироби та навіть появу спеціального податку на безалкогольні газовані напої.
Такі дії різко суперечать традиційній риториці Фіцо, який позиціонує себе як соціал-демократ.
І з високою ймовірністю мають призвести до масштабних страйків всередині країни.
"Наступний рік буде дуже складним для Фіцо.
А зважаючи на проблеми в його коаліції, вже не можна виключати її розвалу та оголошення дострокових виборів", – переконаний Александр Дулеба.
Автор: Юрій Панченко,.
редактор "Європейської правди".