На сьогоднішній день політика ЄС щодо Ірану була неефективною та серйозно помилковою. І лідерам блоку потрібно прокинутися і усвідомити загрозу безпеці, яку становить Тегеран, пише Politico.
Зі смертю Насралли лідерам Європи потрібно прокинутися і усвідомити загрозу, яку Іран становить для безпеки континенту, і запитати, чи не може цей успішний напад на Хезболлу також створити можливості для відсічі небезпечному режиму в Тегерані, зазначає видання.
"Довгий час і Берлін, і Брюссель відмовлялися вірити, що Іран проводить агресивну політику на Близькому Сході і що він підтримує терористичні організації, такі як ХАМАС і Хезболла, які десятиліттями могли безперешкодно діяти в Європі. Але тепер до політиків блоку повільно доходить, що діяльність іранського режиму становить глобальну загрозу - в тому числі для Європи. Вже давно мало бути зрозуміло, що Ісламська Республіка практикує державний тероризм. І що така держава не може бути партнером у боротьбі з джихадизмом - зрештою, той, хто продає ракети і безпілотники Росії та озброює Хезболлу, ХАМАС і хуситів, не є гарантом стабільності та безпеки", - йдеться у статті.
Зазначено, що європейські політики в основному ігнорували, а отже, тривіалізували спроби Ірану атакувати єврейські установи, ізраїльські посольства та європейські цілі. На щастя, останніми роками Брюссель погодився на санкції ЄС - але вони досягли небагато. Європейські попередження Тегерану часто звучать пусто. Режим не вражений, і всі це знають.
"Але не тільки відсутність рішучості характеризує політику ЄС щодо Ірану - є й погана оптика. Як міг Високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель - який, на полегшення багатьох, скоро покине посаду - відправити старшого представника своєї Європейської служби зовнішніх дій до Тегерану для участі в інавгурації нового президента Ірану? І як міг цей посланець позувати для групового фото з лідерами Талібану, ХАМАСу та інших терористичних груп?" - пише видання.
Наголошено, що політика ЄС щодо Ірану до цього часу була неефективною і серйозно помилковою - і тепер ми можемо бачити, як це проявляється в Вірменії. Іран давно використовує Вірменію як транзитний пункт для продажу зброї та закупівлі санкціонованих матеріалів. За даними ізраїльських джерел, вірменська авіакомпанія Flight Travel була створена як прикриття для контрольованої КВІР Mahan Air у 2018 році. Як наслідок, Flight Travel була санкціонована Міністерством фінансів США за допомогу іранській Mahan Air в транспортуванні бойовиків шиїтської міліції, а також військового обладнання та зброї з Пакистану та Афганістану до Сирії.
Більше того, наприкінці липня новинний сайт Iran International розкрив, що Вірменія та Іран таємно підписали угоду про постачання зброї на суму півмільярда доларів. За даними звіту, Тегеран хоче постачати Вірменії такі ж безпілотники, які Росія використовує проти України, а також зенітно-ракетні комплекси.
Враховуючи, що оборонний бюджет Вірменії становить лише близько 1,3 мільярда євро, така угода була б значною. І легко зрозуміти, що Єреван мав би зробити поступки Тегерану у відповідь - поступки, які могли б включати тісніші військові зв'язки та створення іранських баз на вірменській території.
"І це особливо чутливо, оскільки Вірменія підписала угоду про безпеку з Францією у 2023 році. Після того, як Вірменія зазнала поразки від Азербайджану в конфлікті навколо Нагірного Карабаху і була покинута своїм колишнім союзником Росією, Париж все частіше виступає як захисник і постачальник військового обладнання для країни. Це робить зростаючий вплив Ірану вкрай проблематичним як для Парижа, так і для ЄС, оскільки ця військова співпраця з Францією може дати російським та іранським спецслужбам доступ до зброї, яку також використовує Україна у своїй обороні проти Росії", - пише видання.
Поглиблення відносин з Вірменією становить ризик і в іншій сфері: повідомляється, що агенти КВІР активно діють у Вірменії вже понад 20 років.
"Безумовно, дипломатія є важливою частиною пошуку партнерів у боротьбі з тероризмом. Але наївність тут недоречна - особливо коли йдеться про Росію та Іран. Це стало серйозним ризиком для безпеки. І лідери ЄС, особливо нова Комісія, повинні серйозно поставитися до цієї проблеми", - підкреслює видання.