Попри те, що президентські вибори у Польщі пройдуть лише наступного року, їх наближення вже відчутно.
І вже впливає і на внутрішню польську політику, і на відносини з Україною.
Хто буде кандидатом від найбільш впливових і рейтингових політичних сил – одне з найбільш хвилюючих питань.
Чинний президент Анджей Дуда брати участь у виборах вже не зможе.
І якщо з партією прем'єра Дональда Туска є хоч якась ясність, то з головною опозиційною партією "Право і справедливість" є чимала інтрига.
Про те, кого основні опоненти Туска розглядають кандидатами в президенти і чи є серед них проблемні для України, читайте в статті експерта-міжнародника Станіслава Желіховського і редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Польща після Дуди: як "ПіС" планує виграти президентські вибори та посилити вплив на країну.
Далі – стислий її виклад.
Нещодавно лідер партії "Право і справедливість" ("ПіС") Ярослав Качинський заявив, що кандидат у президенти від партії має бути "молодим, високим, вражаючим, красивим", володіти мовами та мати міжнародний досвід.
Фактично це своєрідний орієнтир, який допомагає Качинському обрати потрібну людину.
На початку вересня Качинський в інтерв’ю w.
Polsce24.pl повідомив, що є п’ять потенційних кандидатів.
Список імен включає:.
– депутата від "ПіС" і колишнього західнопоморського воєводу Збігнева Богуцького;.
– депутата Європарламенту від "ПіС" й колишнього мазовецького і лодзинського воєводу Тобіаша Бохенського;.
– голову Інституту національної пам’яті Польщі Кароля Навроцького;.
– депутата Європарламенту від "Суверенної Польщі" та фракції "ПіС", колишнього заступника міністра юстиції Патрика Які;.
– колишнього представника Польщі при НАТО, а нині радника президента Польщі Анджея Дуди Томаша Шатковського.
Проте, певні шанси має і Матеуш Моравецький, який керував польським урядом у 2017-2023 роках.
Кандидатура експрем’єра має чимало як плюсів, так і мінусів.
Проте останнє слово, звісно, за лідером партії Ярославом Качинським.
Який поки не готовий ставити на цю кандидатуру.
Втім, всередині "ПіС" припускають, що кандидатура Моравецького до кінця не виключена, оскільки в нього є гроші.
Дуже високі шанси виграти цю номінацію, принаймні наразі, має Кароль Навроцький.
Він підпадає під вищезгадані вимоги Ярослава Качинського.
І це є не дуже доброю новиною для України.
Навроцький не належить до "ПіС", але є визнаним істориком і менеджером польської пам’яті, яка займає значну частину політики партії Качинського.
З 2021 року працює у штаб-квартирі Інституту національної пам’яті (ІНП) – спочатку на посаді заступника голови, а потім і голови.
Прикметно, що саме за його керівництва Інститутом активізувалася робота з пошуку та гідного вшанування пам’яті польських національних героїв.
Інститут за підтримки президента Анджея Дуди провів багато заходів у цій сфері.
На думку експертів з політичного маркетингу, шанси Навроцького вийти до другого туру є високими.
До того ж є достатньо часу, щоб переконати громадян країни підтримати його кандидатуру у разі добре проведеної кампанії.
Якщо так станеться, це буде чималим викликом для України.
Адже, з огляду на акценти відносно політики пам’яті і чутливих для поляків та українців тем, загострення історичних суперечок під час виборчої кампанії стане неминучим.
Разом із тим кандидатура Навроцького має й численні недоліки.
За таких обставин непогані шанси мають й інші кандидати.
Докладніше – в матеріалі Станіслава Желіховського і Юрія Панченка Польща після Дуди: як "ПіС" планує виграти президентські вибори та посилити вплив на країну.