Чим та як в радянські часи жінки фарбували волосся: як ставали блондинками

Коли в Радянському Союзі почали фарбувати волосся, як ставали блондинками та брюнетками

За часів Радянського Союзу, особливо його пізнього періоду, був славнозвісний дефіцит - багато необхідних товарів було досить складно придбати або взагалі не можливо. Хоч і коштували вони відносно дешево, у торгівельній мережі вони часто були відсутні, ніж були. Та й асортимент їх був не значний.

Але жінки завжди залишаються жінками та намагаються стежити за своїм зовнішнім виглядом та мати гарний вигляд.

Чим радянські жінки компенсували брак хорошої косметики та засобів догляду та фарбували волосся.

В 50-ті роки минулого століття Радянський Союз розширює міжнародні відносини з багатьма країнами, не лише дипломати, а й артисти, спортсмени, діячі культури виїжджають за кордон. В країну потрапляють іноземні журнали, іноземні товари. Зразками наслідування стають  представники творчих професій - кіноактори, артисти, в першу чергу. У великих містах з'являються перші салони краси, які звичайно, були доступні невеликій кількості громадян. Волосся починають укладати та завивати. 

У 60-ті роки поширилися перукарні, популярності набуває  фарбування волосся як в перукарні, так і в домашніх умовах. Відсутність професійних фарб змушував  перукарів і самих жінок шукати замінники фарб для волосся. Для темного волосся використовувалися одні компоненти, для світлого - інші. Часто через невміло підібрані компоненти та помилки в «технології» фарбування, волосся  доводилося зістригати та знову відрощувати. Але потяг до краси зупинити було не можливо. 

Що використовували блондинки для фарбування

Щоб стати  блондинкою, волосся не фарбували, а знебарвлювали. Найпоширенішим засобом, який використовували для цього був перекис водню та гідроперит. Наносячи ці речовини на волосся, домагалися їхнього освітлення, навіть з ефектом мелірування.

Іншим популярним способом знебарвлення був вироблений в домашніх умовах розчин мила та 32% перекису у таблетках. 

Для освітлення волосся широко застосовувалися і різноманітні відвари трав. Заварювали сухі квітки ромашки, настоювали, розчин проціджували та полоскали ним волосся.

Чим фарбували волосся брюнетки

Доступними на той час фарбами для темного волосся були хна та басма. Їх змішувати у різних пропорціях, отримуючи різний колір волосся --  від яскраво рудого до майже чорного. Кашку із суміші фарб наносили на волосся і залишали для бажаного результату.

Для темного волосся також застосовували каву — міцна кава надавала волоссю привабливого коричневого відтінку, а також міцний настій чаю. Варили шкірки волоського горіха і цим відваром тонували волосся.

Найрадикальнішим був спосіб фарбування темного волосся чорнилом. Хоча волосся після такого фарбування ставало синювато чорним, але такий колір був дуже нестійким.

Щоб отримати бронзовий відтінок волосся робили відвар з лушпиння цибулі, настояний та проціджений відвар подрібненої вербової кори (ветли) надавав світлому волоссю золотистого тону. Відвар гілочок і квітів липи надавав світлому волоссю ніжно коричневий відтінок.

Умільці виготовляли саморобну фарбу з засобу для фарбування хутра, кори жостеру та мила. Розчин наносили на волосся у різний спосіб, обов'язково змиваючи його водою. 

Перша вітчизняна фарба для волосся "Гама" складалася з двох компонентів. В одному флаконі знаходився мідний розчин купоросу або ляпіс — водоаміачний розчин нітрату срібла, у другому  --  розчин пірогалової кислоти, яка виконувала роль проявника.

Вміст першого флакона розподіляли по чистому сухому волоссю, витримували 15 хвилин, а потім змивали проявником і залишали на волоссі ще на 1-2 години. Змінюючи концентрацію розчинів і порядок їх нанесення, можна було отримати різні кольори: чорний, коричневий або рудий.

Примітно, що фарби на основі нітрату срібла під впливом сонячних променів надавали волоссю металічного блиску. Зараз цей ефект жінки назвали б цікавим, а за часів СРСР пані вважали за недолік.

Волосся, пофарбоване фарбою  "Гама" швидко псувалося, ставало пористим, сухим і ламким. До того ж склад фарбував шкіру та речі, а якщо його погано змити, то й постільна білизна.

Альтернативою "Гамі" в СРСР стала фарба "Оксигідроль", яка складалася з трьох компонентів і фарбувала волосся більш обережно. У першому флаконі фарби стримався загусник декстрин, у другому — порошок, що фарбує, оксигідрохінон, а в третьому — проявник вуглекислий амоній. За своїм ефектом вона не поступалася "Гамі", але не так псувала волосся, за що й полюбилася радянським жінкам.