Лісових піратів вирішено притиснути до стінки
Лісових піратів вирішено притиснути до стінки

Лісових піратів вирішено притиснути до стінки

Лісових піратів вирішено притиснути до стінки

Відповідний законопроєкт спрямовано на підпис президенту України

Боляче дивитися на величезні пні, що залишилися від багатовікових дубів, які пам'ятали правління Ярослава Мудрого. Ще прикріше бачити проріджену лісосмугу вздовж дороги, за якою ліс вирубано геть-чисто. А ті, хто попався на вирубуванні та перевезенні «лівої» деревини, відбуваються мізерними штрафами.

Із законами, що фактично заохочують незаконне вирубування лісів, дуже давно потрібно було щось робити. Та якось не робилося. Але тепер у рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом виникла необхідність гармонізувати українське законодавство, зокрема в сфері природокористування, із законодавством ЄС.

Група народних депутатів ще на початку вересня минулого року завершила розробку законопроєкту (№9665) щодо посилення відповідальності за правопорушення в сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини. Законопроєкт було прийнято лише 10 жовтня поточного року. 15 жовтня він спрямований на підпис президенту.

У пояснювальній записці до закону зазначається, що незаконне вирубування деревини в Україні є серйозною проблемою — б'є по навколишньому середовищу й по економіці держави. Йдеться також, що в рамках зближення законодавства України із законодавством Європейського Союзу потрібно враховувати його нормативну базу.

Законодавці вже вживали заходів щодо посилення відповідальності за незаконний обіг деревини. Це збільшення розмірів штрафів, строків обмеження волі, але це якось не дуже спрацьовує. Автори законопроєкту пояснюють, чому.

По-перше, назва статті 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу» не узгоджується з її диспозицією: у першій частині статті йдеться про незаконну порубку дерев і чагарників у лісах. Тобто предметом правопорушення є не ліс, а дерева або чагарники. Кримінальної відповідальності за незаконну заготовку очерету, у результаті чого навколишньому середовищу завдається істотного шкоди, взагалі не передбачено.

Однак масиви очерету, зокрема Дунайські плавні, — це царство водоплавних птахів, унікальних видів риб і ссавців. Плавні лисіють, царство занепадає.

Автори законопроєкту зазначають також явний парадокс у статті 246 ККУ: кваліфікація кримінальної відповідальності залежить не від факту незаконного вирубування дерев, чим навколишньому середовищу завдається істотної шкоди, а від місця, де їх зрубали.

Крім того, через недосконалість цієї статті в частині відповідальності за незаконне перевезення, зберігання, збут лісу недостатньо встановити факт, що дерева або чагарники перевозяться без будь-яких документів, що підтверджують законність їхнього походження. Необхідно довести, що вони зрубані незаконно (тобто встановити місце порубки). Тому закон у цій частині застосовується лише в поодиноких випадках, як правило, коли правопорушників затримали безпосередньо на місці або біля місця незаконної порубки.

Таким чином, у цьому контексті неможливо встановити наявність істотної шкоди під час перевезення, зберігання та збуту незаконно зрубаних дерев. Справді, вищенаведені дії самі по собі (наприклад перевезення) не завдають шкоди навколишньому середовищу й не перебувають у явному причинно-наслідковому зв'язку з незаконною порубкою лісу. Понад те, за відсутності нормативного орієнтира з визначення обсягу вирубаної деревини неможлива кваліфікація діяння як такого, що вчинене в значному розмірі або спричинило тяжкі наслідки.

Мізерні адміністративні санкції, які в багато разів нижчі за завдану природі шкоду, також не сприяють попередженню вчинення адміністративних правопорушень у цій сфері.

Саме тому метою законопроєкту є вдосконалення кримінальної та адміністративної відповідальності за незаконну порубку. Так, пропонується розмежувати окремі незаконні дії, пов'язані з вирубкою, пошкодженням або знищенням дерев або чагарників, а також із заготовкою очерету, і діяння, пов'язані з перевезенням, зберіганням або збутом деревини, законність походження якої не підтверджується.

Для наочності пройдемося деякими пунктами статей Кримінального кодексу України в їхньому нинішньому вигляді та порівняємо із внесеними Верховною Радою змінами, які набудуть чинності після підписання законопроєкту президентом України. Отже.

Статтю 245 «Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу» законодавці доповнили частиною третьою: «Незаконна заготовка очерету, що заподіяла істотну шкоду, карається штрафом від двох до двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк».

У цій статті істотною шкодою вважається та, яка в 20 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу.

У цій статті Кримінального кодексу взагалі не було передбачено відповідальності за незаконну заготовку очерету. Верховна Рада її запровадила. Якщо й коли таке доповнення до статті набуде чинності, воно ускладнить життя тим, хто випалює зарості очерету, роблячи на цьому бізнес.

Суттєві зміни вносяться до статті 246 ККУ (про незаконні порубки). Порівняємо в таблиці.

Було

Стало

1. Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, — карається штрафом від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

…карається штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, — караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

…карається штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені у заповідниках або на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, — караються штрафом від тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Незаконна вирубка, а також пошкодження, знищення дерев або чагарників, вчинене в парках, скверах, заповідниках або на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду, або в особливо охоронюваних лісах, — карається штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.

…караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.

Крім того, в законопроєкті, що очікує на підпис президента України, з'явилася частина 5 статті 246 ККУ: «Незаконна вирубка, а також пошкодження, знищення дерев або чагарників, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, — карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років».

У цій статті законопроєкту істотною шкодою вважається такий збиток, який у 20 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу. Нагадаємо, неоподатковуваний мінімум доходів громадян з незапам'ятних часів становить 17 грн.

У законопроєкті немає правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, стверджують його автори. Маємо сумніви, що це твердження підтвердить практика.

Головне, що прийняті норми не зупинять зловживань із так званими санітарними вирубуваннями, що їх здійснюють лісгоспи, на які припадає близько двох третин усіх сумнівних вирубок у країні. Ми писали про те, як організований і процвітає тіньовий бізнес, створений самими лісниками. На їхньому тлі ті, хто ріже очерет, виглядають відверто блідо. Виходить, що, з одного боку, добре, що хоча б із «чорними» лісорубами держава намагається боротися, а з іншого — дуже засмучує, що одвічні лісові схеми й цього разу не опинилися у фокусі законодавця.

Джерело матеріала
loader