Від України та Близького Сходу до тиску на друзів і ворогів Америки: Трамп має радикальну геополітичну програму на другий термін – FT

Колишній президент і кандидат в президенти США на виборах уже наступного тижня Дональд Трамп має радикальну глобальну політичну програму на другий термін, яка охоплює сфери від України та Близького Сходу до тиску і на друзів, і на ворогів Америки, пише Financial Times  із посиланням на союзників, радників та потенційних помічників Трампа.  

Прибічники Трампа наполягають, що якщо він повернеться в Білий дім, то діятиме з шаленою швидкістю, щоб припинити війни в Україні та на Близькому Сході. При цьому він буде погрожувати підвищенням мит союзникам, щоб змусити їх витрачати більше на оборону та вирівняти свої торговельні відносини, а також продовжуватиме тиск на Китай.

Зухвалий план під назвою «Америка понад усе» – це порядок денний, у якому друзів і ворогів однаково оцінюватимуть за одним і тим же простим показником: профіцитом двосторонньої торгівлі зі США.

Опоненти Трампа кажуть, що більша частина цього плану є зарозумілою та необдуманою. На думку багатьох провідних економістів, план є економічно неграмотним. Але всі визнають, що фокус на себе під час першого терміну Трампа  вплинув не лише на республіканців, а й на демократів щодо ролі Америки у світі.

Двома питаннями, на які ставить акцент Трамп, є війна в Україні та війна на Близькому Сході. За словами одного із давніх радників Трампа, щодо України його план може полягати у переосмисленні невдалих Мінських угод 2014 і 2015 років. Вони окреслювали план, який зберігав територіальну цілісність України, водночас закріплюючи автономні зони, але умови так і не були реалізовані на практиці.

Цього разу, каже співрозмовник видання, будуть механізми примусу з наслідками за порушення угоди. Проте над його виконанням мають працювати європейські війська, а не сили НАТО чи миротворці ООН, стверджує він.

«Є дві речі, на яких Америка наполягатиме. У нас не буде ні чоловіків, ні жінок у механізмі примусу. Ми не платимо за це. Хай Європа за це розплачується», - каже він.

В Україні уже неодноразово заявляли, що врегулювання без жорстких гарантій безпеки для України буде рівносильним капітуляції та лише дасть час Путіну для переозброєння та підготовки до нового нападу, а також може бути сигналом слабкості всьому світу. Це також може призвести до розколу Європи, адже члени НАТО можуть розійтися в думках щодо того, як реагувати, якщо Америка вмиє руки.

Союзники Трампа впевнені, що Україна програє війну, і тому наполягати на врегулюванні є морально правильним.

«Ми заморожуємо конфлікт, Україна не поступається жодною територією, вона не відмовляються від своїх територіальних претензій, і ми ведемо переговори з розумінням того, що остаточної угоди, ймовірно, не буде, поки Путін не піде зі сцени», — каже колишній аналітик ЦРУ, який працював в адміністрації Трампа, Фред Флейтц.

Однак такий підхід не має єдиної підтримки всередині Республіканської партії, яка розділена на три угрупування. І два з них сходяться у баченні ролі України в Європі.

Зокрема, прихильники жорсткішої політики щодо Китаю вважають, що така угода  підбадьорить Пекін. При цьому більшість аж ніяк не хотіли б війни із Китаєм.

Щодо можливостей змусити Владіміра Путіна до переговорів, то є припущення, що Трамп може пригрозити крахом економіки Росії, знизивши ціни на нафту і газ.

«Президент чудово розуміє важелі впливу, і ми маємо величезні економічні важелі впливу на Росію. Ви заливаєте світ дешевшою, чистішою американською нафтою та газом і знижуєте ціну», – каже кандидат у віцепрезиденти Джей Ді Венс.

Саудівська Аравія, союзник Трампа під час його першого президентського терміну, навряд чи привітає такий крок. Але люди, близькі до Трампа, наполягають, що він матиме потужний економічний вплив на Путіна. Вони рекламують угоди, підписані між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами, Бахрейном, Марокко та Суданом під час першого терміну Трампа, як доказ його миротворчої місії.

Трамп також сигналізував, що він буде навіть сильнішим прихильником Ізраїлю, ніж президент Джо Байден. Але хоча прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху явно сподівається на перемогу Трампа, перспектива їхніх стосунків хитка. Люди, близькі до Трампа, кажуть, що він не відступить від тиску на Нетаньяху, якщо вирішить, що настав час для досягнення врегулювання.

Один зі сценаріїв полягає в тому, що Трамп запросить Нетаньяху до Вашингтона, щоб домогтися припинення вогню, що призведе до повернення заручників, захоплених ХАМАС, та запропонує ізраїльтянам мирову угоду. Як Нетаньяху відреагує на такий сценарій залишається під питанням, але видання зазначає, що Трамп прагне повернутися до ідеї великої угоди з Ізраїлем і Саудівською Аравією для довгострокового регіонального миру.

Трамп також планує посилити тиск на Іран, аби довести його до банкрутства, але незважаючи на всю агресивну репутацію Трампа щодо Тегерана, незрозуміло, як він ставиться до можливого прямого протистояння.

«Загалом він відчуває величезну огиду до конфлікту», — стверджує високопоставлений європейський дипломат у Вашингтоні.

Ще одним важливим питанням є протистояння в Республіканській партії у питанні щодо відносин із Китаєм – прихильниками нової холодної війни з Пекіном та його власним бажанням застосовувати економічні важелі та укладати угоди з Пекіном.

Це тривожний час і для Тайваню, якому Трамп чітко дав зрозуміти, що він очікує більше витрат на оборону.

«Вони витрачають більше, ніж кілька років тому, але вони повинні зробити ще більше», — каже колишній високопоставлений чиновник Пентагону під час першого терміну Трампа Хайно Клінк.

За словами Клінка, східноазіатські союзники можуть розраховувати на сприяння США у регіональній безпеці, але не так, як раніше.  

Трамп навіть висловив думку, що Тайваню не варто думати, що США включиться у війну, якщо Пекін віддасть наказ про вторгнення. Однак його прихильники кажуть, що зрештою він буде прагнути до максимального стримування, щоб відмовити Китай від нападу на Тайвань.

Врешті,  світова спільнота вважає, що на перешкоді бурхливим планам Трампа стане непослідовність і безлад у кабінеті міністрів, які уповільнили реалізацію його ідей під час першого терміну. Натомість союзники кандидата в президенти зазначають, що «Трамп усвідомлює, що у нього буде лише чотири роки, тому час обмежений…  йому доведеться піти на радикальні кроки».