Комітет ВР гуманітарної та інформполітики рекомендував кандидатів у члени Нацради. Депутати цікавились відключенням каналів та регулюванням платформ

Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав кандидатури на посаду члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Таке рішення прийняли члени комітету під час засідання 30 жовтня.

У Верховній Раді голосуватимуть за трьох кандидатів, які подались а конкурс: чинний член Нацради Максим Онопрієнко, повноваження якого якраз і завершуються, директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики Ганна Красноступ, її кандидатуру висунула Національна спілка журналістів і підтримала ще низка профільних асоціацій (ІнаУ, АППК), та колишня керівниця КП «Муніципальна телевізійна мережа» з Запоріжжя Ірина Полієктова. «Детектор медіа»  вже писав про пріоритети кандидатів.

Член комітету Микола Княжицький звернув увагу на те, що голосування комітету рекомендаційне. Голова  комітету Микита Потураєв зазначив, що всі документи отримали, усі кандидати відповідають конкурсним  умовам.

Під час засідання комітету Максим Онопрієнко сказав, що зараз у Нацраді він є куратором напрямку контролю, аналізу та стратегічного розвитку, опікується мовленням на прикордонних та прифронтових територій. В межах цих напрямків працює над видачою тимчасових дозволів на прифронтових територіях. Також він додав про співпрацю з  фондом «Партнерство за сильну Україну», завдяки чому вдалось оплатити деяким регіональним компаніям річну вартість послуг Концерну РРТ. Максим Онопрієнко планує надалі розвивати напрямки, з якими працює, займатись адвокацією на міжнародному рівні, бачить шляхи для збільшення українського мовлення на прифронтових територій та розвитку регіональних медіа.

Ірина Полієктова розказала про свій досвід роботи на КП «Муніципальна телевізійна мережа» з Запоріжжя. Також  вона брала участь у розробці дорожньої карти доекупації Запорізької області. «Для мене найважливішим напрямком є збереження регіонального мовлення. Я знаю, що з цим робити»,- сказала вона.  Також вона планує приділяти увагу реформі комунальних медіа, дитячим програмам, прифронтовому мовленню. Ірина вже не працює на КП «Муніципальна телевізійна мережа», натомість очолює громадську організацію «Ділові жінки Запоріжжя». Планує запустити свій та соціальні мережі.

Ганна Красноступ також розказала, що має досвід роботи у медіа, зокрема, у сегменті друкованої преси: «Я працювала у видавництві, яке мало чотири друкованих медіа. Зокрема, знаю все виробництво». Серед  пріоритетних завдань бачить залучення партнерів для відновлення медіапростору, створення умов для підвищення обізнаності представників медіа. Також вона підкреслила, що рішення приймає на підставі даних та з залученням консультацій технічних експертів.

Ще одне запитання до кандидатів у члени Нацради поставила Євгенія Кравчук - як бачите регулювання платформ спільного доступу? Мова йде про міжнародні платформи такі як ютуб, телеграм тощо, а регулювання яких Нацрада не має впливу.

Максим Онопрієнко сказав, що бачить це у наближенні  законодавства до європейських норм, щоб європейські акти могли працювати в Україні. Ірина Полієктова розказала, що важливою є поява  європейського контенту: «Співпраця повинна бути. Я очолюю громадську організацію і можу взаємодіяти у цьому напрямку». Ганна Красноступ переконана, що Нацрада має вести діалог з платформами: «В Україні платформи мають грати за нашими правилами».

Останні ротації нинішнього складу членів регулятора відбулись у 2021 році. 15 грудня Верховна Рада призначила членами Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення за своєю квотою Ольгу Герасим’юк, Олега Черниша та Олександра Бурмагіна.

Члени Нацради обираються терміном на п’ять років. Відповідно до закону «Про медіа» Національна рада складається з восьми осіб. Верховна Рада України і Президент України призначають по половині складу Національної ради. Відбір і призначення кандидатів на посаду члена регулятора відбувається на конкурсних засадах. Президент призначає свою четвірку указами, а парламентську четвірку депутати обирають більшістю голосів.