Військо – не кінець життя, – розмова з Костянтином Темляком про службу та фільм "БожеВільні"

Це перший у світі художній фільм про каральну психіатрію СРСР. Роль Довженка зіграв молодий український актор Костянтин Темляк, який зараз служить у Збройних Силах України. У "БожеВільних" він отримує вигаданий в кабінетах КДБ діагноз "млявоплинна шизофренія" та постає перед вибором – співпрацювати з КДБ і повернутися додому чи кинути виклик системі, ставши на шлях боротьби із нею.

Напередодні прем'єри "БожеВільних" Кіно 24 поспілкувалося з Костянтином. Спеціально для проєкту "Інтерв'ю24" захисник розповів про свого персонажа, а також поділився своїми думками щодо того, чому світ досі не може вгамувати терористичний режим.

Боротьба із тоталітарним режимом продовжується, – про фільм "БожеВільні" та його значущість

Ті, хто вже встиг подивитись "БожеВільних", кажуть, що цей фільм обов'язково має побачити кожен, хоч він морально складний для сприйняття. Що щодо цього можете сказати ви?

Це кіно було відзначено на Європейських фестивалях високими нагородами, Одеський кінофестиваль стрічку не відмітив в жодній номінації. Висновок: кіно залишає після себе різні враження у різних людей. Щоб зрозуміти, чи варто було йти й дивитися його в кінотеатрі – треба сходити й подивитися.

"БожеВільні": дивіться онлайн трейлер фільму

"БожеВільні" – перший у світі художній фільм про каральну психіатрію СРСР. Чи вивчали детально, особливо перед зйомками, саме питання каральної психіатрії?

Участь у створенні сценарію, а також в обговоренні й вирішенні деяких нюансів приймав лікар-психіатр, правозахисник і колишній дисидент та політвʼязень Семен Глузман. Завдяки йому тема каральної психіатрії в кіно не є виключно інформативною та набуває особистісних ліній.

На вашу думку, чи вдалося у "БожеВільних" передати справжні емоції й психологічні аспекти персонажів?

Мій майстер Микола Рушковський вчив мене: "Твоя справа – робити, робити щиро і добре. Оцінювати зроблене – справа глядача та критиків". Цього принципу я притримуюсь.

Костянтин Темляк у "БожеВільних" / Фото пресслужби фільму

Який головний меседж "БожеВільні" мають донести українським та світовим глядачам?

Боротьба із тоталітарним режимом продовжується. Він став хитрішим, непомітнішим. Поки буде існувати Росія у тому вигляді, у якому існує зараз – намагання зробити з українців рабів не полишить цю землю. І як би ми не втомились, варто пам'ятати, які наслідки буде мати будь-яка спроба "знайти мир із Росією".

Переглядаючи "БожеВільних" зараз, розуміємо, що історія повторюється. Російський терористичний режим продовжує існувати. На вашу думку, чому світ досі не може вгамувати це? Усі давно говорять про незаконні дії Росії, але ніхто не може прийняти заходів, щоб зупинити це. По суті, Україна вже третій рік стоїть між Росією та цивілізованим світом, який обороняють наші захисники, зокрема й ви.

Чому? Я не знаю, чому світ нічого не зробить. Знаю тільки одне – розраховувати ми можемо виключно на власні сили. Західний світ має думку, що Росія далека від них – це помилкова думка. Проте, біда у тому, що деякі громадяни України теж вважають, що Росія далека від них, що війна не стосується їх, що навіть, якщо Україна не виборе у цій війні свободу – вони так само спокійно будуть жити, просто під іншим прапором. Це не так.

Він просто чесна людина, яка не хоче брехати собі, – хто такий Андрій Довженко у "БожеВільних"

Кого у фільмі зіграли ви? Розкажіть нашим читачам детальніше про свого героя.

Мій герой – збірний образ нової генерації радянських громадян. Для нього говорити про свою свободу, свою правду, свою незадоволеність режимом виключно на кухні й пошепки – значить зрадити себе. Тоталітарний режим має силу виключно тоді, коли його бояться. Страх – це двигун і бензин тоталітарного суспільства. Андрій Довженко – образ людини, чиє прагнення свободи пересилило бажання до "простого, спокійного життя". Він не герой і не сміливець, він просто чесна людина, яка не хоче брехати собі.

Костянтин Темляк у "БожеВільних" / Фото пресслужби фільму

Андрій Довженко потрапив у психлікарню, бо слухав заборонену музику. А яку музику в реальному житті слухає Костянтин Темляк?

Nord Division, YARMAK, "Харцизи", Skofka, "Громадянин Топінамбур", "Пиріг і Батіг", "Скрябін", "Жадан і Собаки".

Дуже чіпляє фраза Довженка "мені тепер усюди ґрати". Чи можете перенести її в реальне життя українців?

Навряд. У Андрія Довженка наприкінці стрічки є лише два шляхи – втікати з країни й бути зрадником, або залишитися і бути ув'язненим режимом.

Ми, сучасні українці й українки, маємо третій шлях – об'єднатися і воювати, битися зі зброєю в руках на своїй, даній Богом землі.

Андрій має навколо себе невелику спільноту дисидентів, їхня боротьба – лише початок і не може бути виграна тут і зараз. Проте вони продовжують боротьбу заради нас – заради майбутніх поколінь, заради того, щоб ця спільнота вільних людей ставала більшою, потужнішою, міцнішою.

Костянтин Темляк у "БожеВільних" / Фото пресслужби фільму

Я йду пліч-о-пліч зі своєю країною, – про службу в ЗСУ та боротьбу з Росією

Костянтине, ви долучились до лав ЗСУ, за що вам велика вдячність та пошана. Де зараз служите і якими є ваші обов'язки?

Служу в Батальйоні ударних безпілотників "Ахіллес" 92 ОШБР. Займаюся бойовою роботою на маленьких пташках.

У стрічці Андрій каже фразу: "Свобода – це є і завжди була мета мого бунту". А яка мета вашого особистого "бунту" зараз?

Зараз в мене нема ніякого "бунту".

Навпаки, я йду пліч-о-пліч зі своєю країною. Військо – не кінець життя, а лише логічне його продовження в умовах, коли на твою країну напали загарбники, які хочуть забрати у нас не тільки землю, але й саме прагнення до волі, до самостійності.

Це війна Росії проти самого розуміння української ідентичності. Таку саму війну Росія веде і в Грузії, у Молдові, в Казахстані, Білорусі, Ічкерії, Вірменії. І війна ця буде продовжуватись до того моменту, поки кожен з нас не зрозуміє, що будь-яка спроба домовитися із країною-ґвалтівником безперечно закінчиться тільки одним – актом ґвалтування.