Північна – воює, Південна – торгує… Кому корейці допомагають у війні з Україною. Розмова з українським послом

Північна Корея від самого початку повномасштабного російського вторгнення в Україну виявляла готовність стати пліч-о-пліч з Кремлем. Кім Чен Ин давав вказівку підтримувати та допомагати російській армії. Про це заявила очільниця Міністерства закордонних справ Північної Кореї Цой Сон Хі.

Вже під час війни російського президента Володимира Путіна з неабиякою помпою зустріли у Пхеньяні. Диктатори підписали там договір, яким передбачили пункт про відправку північнокорейців на війну з Україною. Власне кажучи, саме це Кім Чен Ин почав виконувати віднедавна. А до цього вже були регулярні постачання росіянам північнокорейських зброї.

У цей же час Корея Південна навіть не наважується надіслати Україні бодай снаряди. Хоча 24 жовтня тамтешня преса заявила, що південнокорейські високопосадовці можуть переглянути затверджені у власному законодавстві принципи відмови від прямих поставок зброї іншим країнам.

Про причини такої нерішучості Сеула, ставлення громадян Південної Кореї до вступу північних сусідів у війну в Україні «Главком» поговорив із послом України в у цій державі Дмитром Пономаренком.  

«Опозиційна до президента Демпартія має більшість в парламенті і виступає проти постачання зброї»

Південна Корея з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні не надавала Україні зброю. Але зараз точка зору південнокорейців змінюється. До України приїдуть південнокорейські експерти, ця країна може переглянути рішення не надавати наступальну зброю. Що Україна робила, аби раніше переконати Південну Корею надіслати зброю? Невже потрібно було дочекатися, щоби північнокорейські військові приєдналися до російської армії у війні, аби змінити власну позицію?

З початку повномасштабного російського вторгнення, посилаючись на рішення Ради національної безпеки Республіки Корея про заборону постачання зброї до країн, які перебувають у воєнному стані, Південна Корея незмінно дотримується заявленої позиції, згідно з якою передача Україні летального озброєння не є легітимною, а відповідно і можливою.

Попри численні заяви Сеула щодо розгляду можливості скасування заборони на постачання Києву летального озброєння внаслідок поглиблення двосторонньої кооперації, а зараз вже і спільних заходів військового характеру між РФ та КНДР, Південна Корея, на жаль, продовжує певним чином дистанціюватися від надання прямої військової підтримки Україні, ретельно зважуючи можливі негативні наслідки. Корейська сторона побоюється, що надмірно активна підтримка Києва летальними засобами з боку Сеула може підштовхнути Москву до трансферу критичних військових технологій на користь Пхеньяна, зокрема, пов'язаних з міжконтинентальними балістичними ракетами. Крім того, є і значні внутрішньополітичні ризики – опозиційна до президента Демократична партія, яка має переважну більшість в парламенті рішуче виступає проти постачання зброї і вимагає від уряду вкрай обережного та зваженого підходу до цього питання. Всебічно зважуючи ситуацію, уряд Республіки Корея шукає такі шляхи, які не призвели б до критичного загострення ситуації на Корейському півострові, яка в свою чергу на сьогодні і так знаходиться, можливо, в найбільш гарячій фазі з часів корейської війни 1950-1953 років.

З лютого 2022 року від самого початку повномасштабного вторгнення, посольство у взаємодії з причетними вітчизняними державними установами систематично ведуть переговори з корейською стороною на всіх рівнях, аби спонукати офіційний Сеул до перегляду підходів та активізації військово-технічної складової у співробітництві з Києвом.

Станом на зараз існують значні напрацювання у напрямку посилення непрямої допомоги у цій сфері. Перспективні можливості, варіанти, а також безпосередньо практичні аспекти передачі озброєння і військової техніки опрацьовуються також із залученням міжнародних партнерів України. Найбільш активними лобістами наших інтересів у питанні розблокування постачання корейської зброї Україні є США і ряд інших країн-членів НАТО – наших найближчих партнерів у боротьбі з російською збройною агресією.

Як суспільство Південної Кореї реагує на російську агресію проти України і як змінюється це ставлення після того, як Північна Корея фактично приєдналася до війни?

Переважна більшість корейського суспільства підтримувала і підтримує Україну у нашій боротьбі проти російської агресії. Водночас, набагато менша кількість південних корейців виступають за надання Україні летальної зброї, побоюючись ескалації у відносинах з КНДР та РФ і відповідних безпекових загроз для своєї країни. Це цілком зрозуміло, адже наявність під боком непередбачуваного диктатора із ядерною зброєю та ще і в стратегічному альянсі із міжнародно визнаним агресором – це те, що природньо викликає як мінімум занепокоєння.

Водночас ситуація швидко змінюється. Направлення північнокорейських підрозділів до Росії з метою участі у війні з Україною вносить корективи у сприйняття цієї війни, адже зараз Південна Корея перетворюється зі стороннього спостерігача на зацікавлену або навіть потенційно вразливу сторону. Бойовий досвід в реальних умовах війни, отриманий північнокорейськими військовими, становитиме серйозну загрозу вже для самої Південної Кореї. Думаю, ставлення суспільства, а відповідно і політикуму, безпосередньо керівництва країни, буде швидко змінюватись, але поки що зарано робити упевнені прогнози.

«Я б не говорив про активну підготовку до гарячої фази протистояння з Пхеньяном»

Південнокорейська розвідка повідомила про 12 тисяч військовослужбовців із КНДР, що відправилися на війну проти України. Це остаточна кількість? 

Ми, як посольство не уповноважені давати прогнози щодо перекидання військ КНДР та їх подальших дій у війні проти України. Обмін інформацією та ретельна оцінка загроз, пов’язаних із застосуванням північнокорейських військовослужбовців у війні РФ в Україні, здійснюється по лінії спеціальних служб України, Південної Кореї та країн-партнерів. На цьому рівні робота іде дуже активно. Все що може бути оприлюднене на цей момент для інформування суспільства, озвучується на брифінгах речників відповідних державних служб, зокрема МЗС України. Достатньо детальну інформацію було представлено Постійним представником України при ООН Сергієм Кислицею під час засідання Ради Безпеки ООН з ситуації довкола розгортання сил Північної Кореї у Курській області Росії.

Західні ЗМІ вже писали, що південнокорейське суспільство готується до можливої війни двох Корей. Який вигляд має ця підготовка? Чи є запитуваний український досвід, партнери у вас цим цікавляться?

Я б не говорив про активну підготовку до гарячої фази протистояння з Пхеньяном і не нагнітав ситуацію. Підготовка до можливої агресії з боку Північної Кореї іде постійно з моменту оголошення Пханмунджомського перемир’я, підписаного 27 липня 1953 року (у селищі Пханмунджом) на території Демілітаризованої зони.

Весь цей час Сеул вживає дієвих заходів, спрямованих на посилення оборонного потенціалу країни шляхом нарощування обсягів виробництва і постачання збройним силам Республіки Корея новітніх унікальних зразків озброєння, зокрема засобів ППО/ПРО, проведенням відповідних військових навчань, а також рутинних навчань з цивільної оборони.

На внутрішньонаціональному рівні тут, звичайно, точаться дебати щодо можливих ядерних амбіцій Південної Кореї (торік весною у Сеулі зібралося засідання нещодавно започаткованого Форуму з ядерної стратегії. Головне його завдання – визначення, в який спосіб Південна Корея може розробити ядерну зброю – «Главком») – створення своєї або розміщення американської ядерної компоненти на території Республіки Корея. Проте, це здебільшого заяви політиків і поки, наскільки мені відомо, Південна Корея не планує якихось конкретних дій в цьому напрямку. Країна у своїй оборонній доктрині продовжуватиме спиратися на розширене стримування Пхеньяна в альянсі зі США на основі адаптованої стратегії стримування (Tailored Deterrence Strategy, TDS).

У середньостроковій перспективі передбачається поступове збільшення оборонного бюджету країни. Так на 2025 рік заплановане збільшення орієнтовно на 4%. Це опосередковано говорить про серйозне занепокоєння керівництвом Республіки Корея ситуацією на півострові і в регіоні в цілому.

Що стосується українського бойового досвіду, то станом на сьогодні ми спостерігаємо зацікавленість корейської сторони в отриманні досвіду бойового застосування безпілотних літальних апаратів та засобів антидронової боротьби. Але із урахуванням фактора залучення військ КНДР до бойових дій, думаю коло питань суттєво розшириться, а обмін інформацією значно пожвавиться.

Яким чином Україна бачить активізацію міждержавного співробітництва насамперед у військовій сфері? Наприклад, востаннє у 2019 скликалася спільна українсько-корейська комісія з питань військово-технічної співпраці. Коли наступна буде?

Зараз триває діалог між міністерствами оборони України та Південної Кореї щодо ключових перспективних напрямків кооперації з урахуванням викликів і загроз поточного моменту.

Посольством вживаються заходи, спрямовані на залучення південнокорейських оборонних компаній до співробітництва з українською стороною, зокрема шляхом започаткування спільних підприємств, в тому числі з локалізацією виробництва на території України та перспективою трансферу технологій.

Опрацьовується питання залучення Південної Кореї до коаліцій для допомоги Україні, зокрема коаліції з розмінування, коаліції дронів, ІТ-коаліції тощо.

Із врахуванням виваженого підходу уряду Республіки Корея до розвитку військово-технічного співробітництва з Україною, наразі важко спрогнозувати можливі строки проведення наступного засідання Спільної українсько-корейської комісії зі співробітництва у сфері оборонної промисловості та матеріально-технічного забезпечення. Водночас, ситуація розвивається достатньо швидко. Ми знаємо приклади, коли деякі наші найбільш близькі тепер країни-партнери, ще півтора-два роки потому не могли навіть уявити собі такий тісний рівень оборонної співпраці з Україною, який маємо зараз.

«Пошук прийнятних для корейської сторони механізмів постачання зброї не проходить безрезультатно»

Яка корейська зброя найбільше потрібна Україні і як ви оцінюєте шанси її отримати? Можливо, не задарма, а щось можемо купити? Наприклад, танки К2, яких у Кореї дуже багато, чи ракет Hyunmoo?

Питання постачання Україні наступального озброєння залишається надзвичайно чутливим для уряду Республіки Корея з огляду на, зокрема, законодавчі обмеження (у Республіці Корея діє законодавча норма, згідно з якою офіційний Сеул не може постачати зброю країнам, що перебувають у стані війни – «Главком»).

Враховуючи це, у своїй роботі з офіційним Сеулом ми пропонуємо поетапний підхід до цього питання. Наприклад, спочатку сконцентруватися на отриманні систем оборонного типу і класу: засобів ППО, радарів, систем РЕБ тощо. Я вважаю, що захист нашого мирного населення, яке щоденно страждає від дронно-ракетних ударів Росії, це не про постачання зброї як такої, це про справедливу і вкрай необхідну гуманітарну допомогу у забезпеченні безпечного життя для людей в Україні, задля можливості дітям безперешкодно ходити до школи, а їхнім батькам на роботу; не прокидатися від сирен і вибухів; спати вдома, а не в бомбосховищах. Жити і почуватися захищеними.

Між тим, слід зауважити, що робота, яка ведеться нами на систематичній основі та пошук прийнятних для корейської сторони механізмів взаємодії з метою розблокування постачання летального озброєння різних типів, не проходить безрезультатно. Оприлюднювати деталі не буду, щоб не зашкодити досягненню позитивного результату.

Минулого року товарообіг між нашими країнами склав $759 млн. Наскільки ви задоволені цим показником, який прогноз за підсумками цього року?

Згідно з останніми українськими статистичними даними, за 9 місяців поточного року обіг товарами між Україною та Республікою Корея склав $688,5 млн, продемонструвавши зростання на 35,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. За результатами 2024 року загалом також очікуємо збільшення обсягів двосторонньої торгівлі у порівнянні з минулим роком, зокрема за рахунок нарощування українського експорту. Це стосується як сільськогосподарської і харчової продукції, так і промислових товарів.

Корейські компанії Samsung та Kia Motors на початку вторгнення заявляли про замороження своєї діяльності у Росії, але продовжують там працювати. А ще є бренд корейської косметики Beauty Korea, який взагалі ніяких рухів у напрямку виходу з РФ не робить. Як припинити політику подвійних стандартів і спонукати вийти ці бізнеси остаточно й безповоротно з російського ринку? Чому південнокорейський уряд ніяк не реагує на таку поведінку національних виробників?

Стосовно корейських компаній чи брендів на російському ринку. Українська сторона на постійній основі доносить цю проблему офіційним особами і представникам ділових кіл.

Щодо урядової політики Республіки Корея по відношенню до Росії, хотів би зазначити, що з початку повномасштабного вторгнення південнокорейський уряд ухвалив рішення щодо приєднання до міжнародних економічних санкцій проти РФ шляхом відключення низки російських банків від фінансової мережі SWIFT, заборони експорту до РФ стратегічних матеріалів подвійного призначення, призупинення інвестицій у російські казначейські облігації, призупинення фінансових операцій з Центральним банком Росії, банком «Росія», Фондом національного добробуту РФ та російським фондом прямих інвестицій.

З липня 2024 року уряд Республіки Корея у відповідь на укладення під час візиту Путіна до Пхеньяна 19 червня 2024 року договору про всеохоплююче стратегічне партнерство між КНДР і РФ, запровадив санкції проти чотирьох юридичних осіб: російських судноплавних компаній ТОВ «Трансморфлот» і ТОВ «М-Лізинг», кіпрської судноплавної компанії IBEX Shipping Inc. (були задіяні у перевезенні значного обсягу військових вантажів між КНДР і РФ) та компанії «Євромаркет» (розташована в Південній Осетії, брала участь у продажу російських нафтопродуктів до КНДР) і чотирьох російських суден: Patriot, Neptun, Bella і Bogatyr. Вони постачали нафту в КНДР, здійснюючи її перевалку на північнокорейські судна в порушення відповідних резолюцій Радбезу ООН. ТОВ «Трансморфлот» є власником суден Lady R і Maia-1, щодо яких Республіка Корея запровадила санкції у квітні та травні 2024 року ТОВ «М Лізинг» належить судно Angara (під санкціями Республіки Корея від квітня 2024 р.), а IBEX Shipping Inc. – судно Maria (під санкціями Республіки Корея від травня 2024 р.).

У вересні 2024 року Корея вчетверте (після березня 2022 р., квітня 2023 р. і лютого 2024 р.) посилила обмеження на експорт промислових товарів до РФ і Білорусі. Відповідний перелік було розширено за рахунок таких категорій товарів як металорізальне обладнання, деталі верстатів, частини оптичного обладнання, датчики (додано 243 позиції, їх загальна кількість у списку зросла до 1402). Поставки зазначеної продукції заборонено, оскільки потенційно вона може бути використана у військових цілях.

Корея запропонувала Україні створити у нашій країні урядову мережу комунікації для реагування на стихійне лиха з високим рівнем безпеки. Ідеться про проєкт спільно з південнокорейським виробником телекомунікацій Korea Telecom під назвою CT Partner for Ukraine. На якій стадія втілення перебуває проєкт?

У вересні 2023 року один із керівників південнокорейської телекомунікаційної компанії Korea Telecom (КТ) відвідав Україну у складі представницької делегації ділових кіл (One-Team Korea), яку очолював тодішній міністр землі, інфраструктури і транспорту Республіки Корея Вон Хі Рьон.

Цей візит був знаковим – першим з початку російської повномасштабної військової агресії проти України візитом бізнес делегації, до складу якої входили представники 18 провідних компаній Республіки Корея. Цей візит продемонстрував непохитну підтримку і солідарність Південної Кореї з Україною. Ми побачили значну зацікавленість великого південнокорейського бізнесу в участі у проєктах відбудови і відновлення нашої країни. Крім того, що не менш важливо, цей візит дав чіткий сигнал іншим південнокорейським компаніям не зволікати із вивченням перспектив реалізації проєктів в Україні.

Так, дійсно, за наявною в посольстві інформацією, під час цього візиту компанія КТ вийшла із ініціативою реконструкції України під назвою ІCT Partner for Ukraine, який пропонує створити згаданий вами проєкт – систему швидкого реагування на надзвичайні ситуації PS-LTE (Public Safety – LTE), що є високозахищеною урядовою комунікаційною мережею для реагування на стихійні лиха.

Хочу наголосити, що з часу, який минув після згаданого мною минулорічного візиту по сьогоднішній день, переважна більшість корейських компаній, які входили до складу тієї делегації, включно з КТ, перебувають на етапі формування проєктних пропозицій, пошуку потенційних партнерів, джерел фінансування тощо. Це не надто проста робота, якщо ти плануєш великі проекти в країні, де іде війна.

Хочу наголосити: Південна Корея за трошки більше ніж 70 років після закінчення руйнівної і спустошливої війни досягла надзвичайно високого рівня розвитку, а її глобальні високотехнологічні корпорації є відомими всьому світові. Цей досвід і експертиза є безцінними для нас. Обидві сторони мають докласти максимум зусиль для реалізації двосторонніх проєктів. Головною установою в Україні за цим треком визначено Мінекономіки. Успішно виконана така «домашня робота» дозволить нам після закінчення війни швидко перейти до реалізації інших важливих проєктів.

Станом, наприклад, на 2016 рік у Південній Кореї мешкало майже 2,5 тис. українців. Як змінилася ця цифра за час великої війни?

За наявною у Посольстві інформацією, станом на жовтень 2024 року, на території Республіки Корея перебуває близько 5,3 тис. громадян України, з них близько 4 тис. – це громадяни корейського походження, які разом із членами сімей або самі приїхали до Республіки Корея після початку повномасштабної агресії. Переважна більшість з них мешкала у Херсонській і Миколаївській областях.

Ці люди якось проявляють себе в плані відстоювання українських інтересів?

Не зважаючи на достатньо значну чисельність громади, більшість залишається не надто активною. Мабуть тому, що ці люди мешкають не у Сеулі, де відбуваються основні заходи і події. Протягом року лише невеликий актив із 50-100 українців регулярно виходить на мітинги біля російського посольства в Сеулі або представництв міжнародних організацій проти російської збройної агресії та проводить акції з метою привернення уваги корейського суспільства до російських військових злочинів, викрадених Росією українських дітей, залучення гуманітарної допомоги тощо. Так, зокрема цьогоріч у квітні спільними зусиллями посольства і громади вдалося скасувати у Сеулі гастролі балетної трупи російського Большого театру.

Активісти української громади долучаються і до проведення заходів посольства, культурних та спортивних подій, молитовних святкових та заходів пам’яті у Соборі Св. Миколая Чудотворця.

У травні цього року взяли активну участь у Сеульському фестивалі дружби, в рамках якого відбулася хода у вишиванках центральними вулицями Сеула, а нещодавно представляли українську культурну спадщину і традиції на фестивалях Unesco Seonjeongneung Cultural Street Festival та Global Youth Diversity Festival. Наші національні стенди завжди користуються неабиякою популярністю.

У 2023 році у Республіці Корея відбулася реєстрація двох культурних центрів для просування українських ініціатив – Ukrainian Cultural Center і K-cultural center of Ukraine. Тож, тепер вони теж докладають зусиль для єднання українців та підсилення голосу України закордоном.

Українці Кореї також організовують збори на гуманітарну підтримку та забезпечення наших оборонців необхідним обладнанням, одягом та медикаментами. Зокрема, у 2022 році громадою було реалізовано проєкт зі збору коштів для проєкту НЕСТ, за результатами якого було побудовано модульний будинок №10 на Київщині для постраждалих від російської агресії. У 2023 році відбулися збори на придбання понад 3000 кровоспинних бинтів для ЗСУ, «Старлінків» та медицину. Все це та інша допомога за підтримки корейських та українських партнерів передається підрозділам сил оборони, зокрема бригаді «Азов» та «Госпітальєрам». Наразі активістами громади вчергове оголошено збір коштів на кровоспинні бинти та засоби для розвідувальних та евакуаційних операцій ЗСУ на фронті.

З якими проханнями, проблемами звертаються українці до посольства у Сеулі?

Двері посольства завжди відкриті для громадян України. Працює цілодобово «гаряча лінія» посольства. А звертаються в основному з паспортних питань, нотаріальних дій, реєстрації актів цивільного стану, оформлення різних довідок на підтвердження юридичних фактів тощо. Повсякденне життя громадян України в Республіці Корея іде своєю чергою, укладаються шлюби, народжуються діти – і Слава Богу!

Михайло Глуховський, Богдан Боднарук, «Главком»