Головна причина проблем: чому Україна не показала прориву у Звіті про розширення ЄС
Головна причина проблем: чому Україна не показала прориву у Звіті про розширення ЄС

Головна причина проблем: чому Україна не показала прориву у Звіті про розширення ЄС

30 жовтня був оприлюднений Звіт про розширення ЄС, де було проаналізовано і прогрес України.

Декілька українських журналістів та дослідників уже висловили свою позицію з цього приводу.

Основне їхнє зауваження стосується того, що Україна цього року не продемонструвала значного прогресу для швидкого вступу до ЄС.

Це правда, але не повна.

Мало того, ніхто не бачить "слона в кімнаті" – незавершеної реформи державного управління.

Цю реформу треба запускати вже зараз, щоб успішно рухатись у рамках переговорного процесу.

І це має бути першочерговим завданням, а не відкладатися через більш нагальні пріоритети – такі як скринінг відповідності українського законодавства праву ЄС чи програма Ukraine facility.

Отже, про що йдеться?.

По-перше, прогрес у наближенні українського законодавства до вимог ЄС за 2024 рік (1,82 одиниці) видається малим у порівнянні з 2023 роком (1,68 одиниці) лише тому, що звіт за 2023 рік не є прогресом за рік.

Це фактично кумулятивні дані про виконання Угоди про асоціацію (УА), яку ми почали втілювати у життя ще з 2014 року.

Тобто це – оцінка дев'ятирічного прогресу.

Для УА така динаміка була нормальною, бо складні європейські вимоги можна успішно виконувати, якщо є перспектива членства, яка об’єднує країну і мотивує всіх працювати в одному напрямку.

По-друге, ЄС ніколи не сприймав всерйоз те, як ми виконуємо Угоду.

Україна ніколи не оцінювалась так, як це зараз робиться в рамках пакета розширення.

Ми у своїй організації – Українському центрі європейської політики – робили це з 2014 року, що дало нам можливість зрозуміти, що стимулює цей процес, а що стримує.

По-третє, Україна демонструє системні позитивні результати лише в тих сферах, в яких працювала в рамках УА раніше і де було чітке розуміння вигоди – часткового доступу до європейського ринку.

Також ми маємо високі оцінки в тих сферах, які постраждали під час війни і без реформ в яких ми просто не виживемо, – це енергетика.

Кластер "Основи" був без чітких вимог і формулювань в УА.

Євросоюз ніколи раніше не ставив його як головну умову євроінтеграційного процесу.

У зв’язку з цим наразі ми не маємо тут проривних результатів, бо раніше не фокусувалися на ньому.

Насправді найбільшим досягненням переговорного процесу стануть високі оцінки з кластера "Основи".

Але для цього нам доведеться завершити роботу над виконанням політико-правових реформ.

Роботу, яку у нас завжди відкладали на потім.

По-четверте, дуже показовими виглядають сфери, в яких Україна демонструє стабільно високі оцінки.

Усі вони пов’язані з торгівлею, а саме: "Вільна торгівля товарами" (так званий промисловий безвіз); "Цифрова трансформація та медіа" (Цифровий безвіз); "Митний союз" (Митний безвіз); "Енергетика" (Енергетичний безвіз); "Харчова безпека, ветеринарія, фітосанітарія".

Тобто це – напрямки, прогрес в яких забезпечує безпосередні переваги для українського бізнесу.

Також у нас дуже позитивна динаміка в кластері "Міжнародні відносини", і це пов’язано з тим, що тут дуже мало зобов’язань як таких.

У рамках "Вільної торгівлі товарами" Україна пройшла оцінку європейської місії щодо підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (так звана угода ACAA).

Робота оцінювальних місій розпочалася ще в кінці 2021 року, тобто до отримання статусу кандидата в члени ЄС.

А на теперішньому етапі Україні потрібно привести в повну відповідність законодавство про ринковий нагляд і відновити планові та позапланові перевірки у таких сферах, як "Машини", "Низьковольтне обладнання", "Електромагнітна сумісність".

Це саме ті сфери, щодо яких ми ведемо переговори щодо угоди ACAA.

Вона дасть можливість нашим виробникам-експортерам не проходити повторну сертифікацію в ЄС і не витрачати додаткових коштів.

Ще одна перевага ACAA – те, що навіть коли якась одна інституція отримає визнання від ЄС щодо оцінки відповідності, то це вже прорив і великий престиж для країни.

У "Цифровій трансформації та медіа" Україна прийняла законодавство для запровадження безроумінгової зони з ЄС "Роумінг як вдома" і наразі очікує на оцінку з боку ЄС вже для безпосереднього безроумінгової комунікації між Україною та ЄС.

Євросоюз наголошує на посиленні спроможності та незалежності регуляторів у сфері комунікацій та медіа.

Покращення роботи інституцій – обов’язкові завдання в рамках кожного переговорного розділу, оскільки для ЄС важливо, аби ми не лише змінювали законодавство, а й посилювали роль інституцій, які відповідають за регулювання в певній сфері.

Рекомендації такого характеру демонструють, що в даному розділі зроблено багато законодавчих зобов’язань і є можливість переходити до інституційних.

У розділі "Митний союз" Україна продовжує працювати над впровадженням законодавства щодо Авторизованих економічних операторів та системи NCTS.

Реалізація обох цих реформ розпочалася ще у 2019 році.

В рамках законодавчих зобов’язань Україна розпочала роботу над новим Митним кодексом, а також прийняла Стратегічний план цифровізації Держмитслужби до 2026 року.

В розділі "Енергетика" було прийняте рамкове законодавство щодо впровадження політики Європейського зеленого курсу і почалося її активне втілення, не в останню чергу через наслідки війни.

Так, Україна почала активно розвивати розподілену малу генерацію на заміну великим станціям (які зазнали значних руйнувань внаслідок ракетних атак), а також відбувається поступова відмова від вугілля та перехід на відновлювані джерела енергії з використанням маневреної газової генерації для балансування енергосистеми.

В розділі "Харчова безпека, ветеринарія, фітосанітарія" Україна прийняла законодавство у сферах ветеринарної політики (перевезення тварин та боротьба з хворобами тварин), харчової безпеки (маркування контактуючих матеріалів) та ГМО.

В частині імплементації законодавства Україна виконує уже прийняте законодавство у сфері розміщення на ринку харчової продукції, кормів та продуктів тваринного походження шляхом запровадження ризик-аналізу.

В пілотному режимі наша країна запровадила систему TRACES, яка розроблена для контролю і відстеження продуктів тваринного та рослинного походження, а також тварин і рослин.

Україна регулярно подає інформацію до європейської системи RASFF, це система швидкого попередження про проблеми у сфері харчових продуктів та кормів.

Усі ці заходи приймаються для того, щоб знімати технічні бар’єри у торгівлі між Україною та ЄС.

І наостанок про незавершеність реформи державної служби.

Для того щоб скористатися каденцією цієї Єврокомісії, яка позитивно налаштована до розширення, Україні варто спиратися не на досягнення в рамках УА, а перенести роботу в рамках переговорного процесу на зовсім інший рівень.

Допоможе в цьому процесі реформа державного управління, яка зможе посилити інституційну переговорну структуру, зробити її стійкою до політичних змін.

Для цього необхідно, зокрема, створити спеціальні директорати політик у кожному міністерстві, а також пристосувати структуру Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції до переговорного процесу.

Нам необхідно створити привабливі умови праці (наприклад, премії або ж навчання за кордоном з обов’язковим відпрацюванням в Україні) для фахівців з права ЄС, які працюватимуть в переговорному процесі.

Ця робота має стати престижною і привабливою.

Необхідно докласти всіх зусиль, щоб у кожному міністерстві були потужні команди, які готуватимуть переговорні позиції та працюватимуть над наближенням до законодавства ЄС.

Окрім кадрового питання, Україні необхідно розробити та прийняти Національну програму адаптації та імплементації всього законодавства ЄС.

Наразі це має бути серед найважливіших завдань у сфері євроінтеграції.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.

Джерело матеріала
loader
loader