Тандем Ілона Маска і Трампа: чи є загроза для України

Трамп і Маск схожі: вони погано розуміють слово "дай", але чудово розуміють "візьми". Тому позиція України "дайте, дайте, дайте" точно не буде ними сприйнята.

У команді переможця американських президентських виборів Дональда Трампа надзвичайно впливовою фігурою є Ілон Маск. Чому Маск може впливати на Трампа і наскільки – спробуємо розібратися.

Трамп – не бізнесмен і не політик, а нерозривне поєднання цих якостей. Це можна порівняти з корпускулярно-хвильовою природою світла, яке одночасно є і хвилею, і потоком дрібних часток (корпускул). І Маск такий самий.

Трамп і Маск дуже схожі: обидва успішні бізнесмени, обидва мільярдери, обидва більше керуються емоціями та відчуттями, ніж раціональними розрахунками. Для них обох більше значення має "я так хочу", "я так бачу" і "я хочу йти саме цим шляхом", навіть якщо всі довкола наводитимуть аргументи, що свідчать про те, що цей шлях в нікуди. Така єдність принципів співіснування споріднює Маска і Трампа.

Водночас Трамп бачить, що близького йому за духом Ілона Маска поважають, на його думку зважають серйозні структури, він досягнув фантастичного успіху у виробництві електрокарів, має особисті стосунки з тим самим Путіним. До того ж космічний проект Маска Space X є набагато ефективнішим, аніж державна структура США – NASA, де витрачаються шалені кошти, а результати значно скромніші.

Відтак, Трамп вважає, що бізнесмен, який переважає таку серйозну структуру, як NASA, зможе навести лад у державних витратах, організації роботи і бюрократії. Саме тому під Ілона Маска й створюється структура, яка повинна буде проаналізувати ефективність витрати коштів державними структурами.

Тож бажання Дональда Трампа залучити Маска до роботи цілком зрозуміле. Близькість підходів у роботі і ментальна близькість дозволяє Маску впливати на певні рішення Трампа, зокрема, пропонувати кандидатів на важливі посади.

Крім того, Маск знайшов спільну мову з 46-річним сином Трампа і дуже подобається Трампу-молодшому, як світова зірка, і вони спільно впливають на батька. А Дональд Трамп, як відомо, дуже орієнтується на свою родину.

Не варто гадати, чи є небезпечним для України тандем Ілона Маска і Дональда Трампа, бо це те саме, що гадати: як те, що відбувається на зворотному боці Місяця, впливає на ситуацію в нашій країні. Україна має проблеми не через події на Капітолійському пагорбі, а через те, що відбувається на Печерських пагорбах.

Нам своє робити, адже українські проблеми очевидні і залишаються тими самим: ворог наступає, корупція не подолана, виробництво власних озброєнь слід налагоджувати і розвивати. І жодні "маски" чи "трампи" ці "домашні завдання" за українців робити не будуть.

Трамп і Маск є прагматиками. Вони обидва дуже погано розуміють будь-які фрази, які починаються зі слова "дай", але чудово розуміють фрази, що починаються зі слова "візьми". Тобто позиція України "дайте, дайте, дайте" абсолютно точно не буде сприйнята цим тандемом. Трамп і Маск будуть шукати вигоди – не грошей, а вигоди, яка допоможе у досягненні мети Трампа Make America great again. Наскільки наші пропозиції і дії будуть відповідати цій місії Трампа, в якій бере участь і Маск, настільки вони й будуть взаємодіяти з Україною. Просто утримувати нашу державу вони точно не будуть. Тому потрібно і виконувати власні "домашні завдання", і пропонувати щось, що було б вигідним США.

А мантри про те, що "якщо Україна програє війну, програють і США", у Штатах не сприймають. У Вашингтоні знають, що США не програють, якщо Україна зазнає поразки або, не дай Боже, зникне. США все одно залишаться потужною державою і просто мінімізують власні витрати на війну в Україні.

Що Україна може запропонувати Трампу, чим зацікавити? Все просто: ми можемо запропонувати спільні проекти з американським військово-промисловим комплексом. Адже у американського ВПК величезне лобі, яке без проблем виходить на Ілона Маска, бо військова галузь багато в чому перетинається з проектами Маска. Якщо будуть проекти за участі України, які сприятимуть розвитку Штатів і будуть пов’язані з новими технологіями та розробками або адаптацією того, що є в американців, до реалій сучасної війни, вони, безумовно, зацікавлять нову американську владу. Але потрібно, щоб ці пропозиції були конкретними і позбавленими корупційного присмаку.

Маск, оцінюючи ефективність витрат державних структур США, зокрема, проаналізує і витрати на Україну, і те, наскільки ефективно вони тут використовуються. Тут ми маємо допомогти, щоб усе було максимально прозоро, і щоб ми могли запропонувати, як оптимізувати ці витрати.

Ну, і Україні треба стати яким-не-яким ринком для США. У нас є електромобілі, акумулятори і літій. До того ж літій добувається в Україні, як і інші корисні копалини. Крім того, зараз США намагаються відійти від ядерного палива з Росії, тобто ця сировина їм дуже цікава. А Westinghouse вже готовий переоснащувати українські ядерні електростанції. Тобто нам є про що розмовляти з Трампом і Маском, є що їм пропонувати.

По відношенню до Росії і Путіна у Ілона Маска немає ніякої симпатії – там інше.

Маск – візіонер, який бачить свою місію у тому, щоб вивести людство у космос, долетіти до Місяця, створити поселення на Марсі. Місія схожа на місію Ціолковського. І Маск намагається здійснити цей космічний розвиток людства. Але тут постає Путін, який створює ядерну загрозу, що може знищити людство і що, відповідно, не дозволить реалізувати місію Маска.

Маск переконаний, що, якщо не досягнути згоди з Путіним, почнеться третя світова, і все згорить у ядерному вогні. Він боїться ядерного апокаліпсису, який перекреслить усе, що Маск зробив у житті, і все, що він може зробити.

З іншого боку, Маск визнає, що Путін – диктатор, але ефективний диктатор, який нічого не боїться і буде робити своє до кінця. Тому Ілон Маск переконаний, що з Путіним потрібно домовлятися, бо іншого варіанту просто немає.

Тому не можна говорити, що Трамп і Маск підіграють Росії і Путіну, зокрема, у війні проти України. Насправді вони підіграють Сполученим Штатам Америки і власним уявленням про те, що для США є корисним. Ну, і, звісно, про те, що корисно для них самих.

Зауважу, що перебування Маска на державній посаді обмежено серединою 2025 року, тобто він не збирається затримуватися надовго. Проведе ревізію, а далі буде видно.

Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреда