Українська податкова отримала дані як про фізосіб із зарубіжними активами, так і про представників бізнесу.
Україна закрила доступ до фінансових даних, які Державна податкова служба (ДПС) отримала від зарубіжних партнерів у рамках обміну інформацією за CRS. Повідомляється, що ДПС вже почала аналізувати дані, що надійшли, і платники податків почали отримувати запити на основі цієї інформації. Юристи очікують збільшення кількості судових розглядів із податковими органами з питань, пов'язаних із CRS. Про це йдеться в матеріалі видання "Інформатор".
На початку жовтня Державна податкова служба (ДПС) повідомила про перший успішний автоматичний обмін фінансовими даними між Україною та країнами-партнерами за стандартом Common Reporting Standard (CRS). На сьогодні до системи підключилися 120 країн.
"Станом на сьогодні від контролюючих органів іноземних юрисдикцій інформації щодо відмови у здійсненні інформаційного обміну з Україною інформацією за стандартом CRS не надходило", — зазначив директор департаменту запобігання фінансовим операціям, пов'язаним із легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС Артем Чехлов.
Він також зазначив, що в поточному обміні даними беруть участь тільки 54 країни, які вже активували необхідні процедури. Наступний етап обміну інформацією за системою CRS відбудеться до 30 вересня 2025 року. У межах обміну дані надають банки, страхові та інвестиційні компанії, а також інші фінансові установи, включно з такими відомостями:
- ім'я власника рахунку;
- адреса;
- податкове резидентство;
- податковий номер;
- дата/місце народження;
- дані про фінансову установу;
- дані рахунку;
- залишок коштів на рахунку на кінець звітного періоду;
- загальна сума дивідендів, відсотків або інших доходів.
Українська податкова служба отримала інформацію не тільки про фізичних осіб із зарубіжними активами, а й про представників бізнесу. Юристи вважають, що це значний обсяг даних. Вони впевнені, що якщо інформації, отриманої через автоматичний обмін, виявиться недостатньо, податкові органи надішлють уточнюючі запити як окремим фізичним особам, так і підприємствам. Така практика завжди була доступна фіскальним службам, особливо під час перевірок КІК — контрольованих українськими громадянами іноземних компаній.
"Отримана в рамках автоматичного обміну інформація за рахунками іноземних компаній може бути використана податковими органами, зокрема для здійснення контролю за дотриманням нашими резидентами (як фізичними, так і юридичними особами) правил КІК", — підтвердив партнер КАС Груп, адвокат Володимир Ситник.
Він нагадав, що в рамках першого етапу автообміну Україна надавала інформацію тільки щодо підзвітних рахунків нерезидентів — як фізичних, так і юридичних осіб, відкритих після 1 червня 2023 року, за друге півріччя 2023 року. Також це стосувалося рахунків іноземних фізичних осіб, відкритих до 30 червня 2023 року, якщо залишок на них або вартість перевищувала $1 млн. Володимир Ситник припустив, що Україна могла отримати дані від партнерів за весь 2023 рік або навіть ретроспективну інформацію, якщо відповідний пункт був передбачений у двосторонніх угодах з іншими країнами.
"До того ж сама угода CRS не закріплює певної суми, при досягненні або перевищенні якої відбувається обмін інформацією. Тому прогнозований обсяг даних дійсно значний і з подальшим автообміном тільки збільшиться", — вважає Ситник.
Керуючий партнер юридичної компанії GLS, Ольга Черевко, зазначила, що процес аналізу поточної інформації може зайняти кілька місяців або більше, залежно від складності та обсягу даних. За її словами, система CRS допомагає виявляти різноманітні схеми, пов'язані з використанням офшорних юрисдикцій для приховування активів. Підвищення інформаційної прозорості може призвести до розкриття незадекларованих інвестицій і незареєстрованих рахунків, додала вона в інтерв'ю "Мінфіну".
У самій ДПС прогнозів щодо обробки даних не дають. При цьому Артем Чехлов із Держподаткової служби уточнив, що в його відомстві не створювали спеціального підрозділу для аналізу отриманих відомостей.
"Структурні підрозділи ДПС проводять опрацювання та аналіз інформації CRS відповідно до їхньої компетенції в загальному порядку із застосуванням ризик-орієнтованого підходу", — каже Чехлов.
Експерти впевнені, що фіскали почнуть з великих кейсів, і тільки на їхнє опрацювання може піти півроку або більше.
CRS — це інструмент, призначений для виявлення невідповідностей між задекларованими доходами платника податків і сплаченими податками. Він також допомагає виявити випадки недекларування доходів контрольованих іноземних компаній. Можливі наслідки для платника податків залежать від того, наскільки ретельно контролюючий орган проаналізує зібрану інформацію, а також від податкової історії платника податків і походження його доходів, зазначає Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ "Ілляшев та Партнери".
В офіційному запиті до Державної податкової служби Міністерство фінансів звернулося з проханням надати інформацію щодо обсягів зібраних даних (за кількістю охоплених фізичних осіб, ФОПів, юридичних осіб), а також щодо найцікавіших кейсів та країн, які надали найбільшу кількість відомостей. Однак запит відхилили з категоричною відмовою, пославшись на закони "Про доступ до публічної інформації" та "Про національну безпеку".
"Інформація, що надійшла до контролюючих органів від компетентного органу іноземної держави, згідно з міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або складених на підставі міжвідомчих договорів, є інформацією з обмеженим доступом", — уточнив Артем Чехлов.
За його словами, у разі розголошення в ЗМІ даних щодо CRS, "Україна може бути визнана неналежним партнером". А це може призвести до зупинки обміну даними і може негативно позначитися на нашій економічній безпеці. Чехлов запевнив, що заборона надати нам деталі обміну знаходиться в "інтересах національної безпеки" нашої країни.
Раніше Фокус розповідав, яким банкам українці найчастіше довіряють свої кошти. Також повідомлялося, що НБУ ввів тимчасову можливість безготівкового обміну коштів клієнтів фінустанов у російських або білоруських рублях.