Британський журнал The Economist опублікував традиційну щорічну « обкладинку-пророкування » на 2025 рік. Оскільки вважається, що в цьому ребусі зашифровано основні тенденції світової політики та глобальних подій на майбутній рік, експерти та обивателі відразу починають їх азартно «розшифровувати». Але чи справді тут потрібні дешифрувальники?
До чого тут Джейн Остін?
Цього разу в центрі картинки цілком логічно розташували переможця президентських виборів у США Дональда Трампа, а навколо нього – президента України Володимира Зеленського, російського диктатора Володимира Путіна, голову Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, керівника Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн та британську письменницю Джейн Остін.
Редактор видання Том Стендейдж окреслив 10 тем, які були зашифровані на обкладинці:
- перемога Трампа,
- зміни після виборів у різних країнах світу,
- посилення заворушень,
- торгова війна США та Китаю,
- «зелені технології», закінчення інфляції,
- вік політичних лідерів,
- штучний інтелект,
- міграція населення,
- неправдоподібні сюрпризи.
Економісти, опитані Коротко про, не побачили в обкладинці нічого несподіваного, крім, хіба що, зображення Джейн Остін – автора так званих «романів звичаїв», найвідоміші з яких «Гордість та упередження» і «Емма».
– Важко сказати, як вона туди потрапила, – зазначив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко у розмові з Коротко про. – Можливо, хотіли зробити обкладинку максимально незрозумілою та загадковою, щоб люди більше це обговорювали та вигадували свої версії. Погодьтеся: зображення письменниці підштовхує людей до різних фантазій та інтерпретацій. А можливо, автори малюнка звернулися за допомогою до штучного інтелекту, а ШІ постійно дає провокаційні поради. Так чи інакше, мети досягнуто: всі тільки й говорять на тему «причому тут Джейн Остін?».
До речі, західні ЗМІ мають версію, що ультраправі прихильники Дональда Трампа вважають Джейн Остін чимось на кшталт «скріпної письменниці». Мовляв, писала виключно про представників білої раси, дворян, у її книгах йдеться про те, що чоловік – глава сім'ї, а жінка йому повністю підкоряється, а дівчата повинні бути зразком чесноти і символом чистоти, якщо хочуть заміж і не загинути у злиднях – загалом, практично повернення до домострою та «традиційних християнських цінностей». Літературні критики, звичайно, заперечують проти такого трактування романів письменниці, але навряд чи ультраправі до них прислухаються.
У самому ж The Economist пишуть про те, що у світі широко відзначатиметься 250-річчя з дня народження письменниці (16 грудня 1775 року), яка досі залишається однією з найпопулярніших авторів любовних романів.
Дональд Трамп та інші
У центрі ребуса знаходиться новообраний президент США Дональд Трамп, і з тим, що саме від його політичних рішень залежатимуть багато подій у світі в 2025 році, сперечатися важко.
Зліва від Трампа зображені Володимир Зеленський та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, а праворуч – Володимир Путін та Сі Цзіньпін. Не виключено, що так автори картинки непрозоро натякнули на велике протистояння Сходу та Заходу і роль Трампа у врегулюванні конфлікту. А часу на це не так багато, про що говорить пісочний годинник.
Зверху ребуса зображений Сатурн, як посилання на те, що в 2025 році планета наблизиться до Землі і повернеться до нас таким чином, що її знамениті кільця стануть практично невидимими. До речі, «повернуться» кільця лише 2032 року.
Значки долара та юаня говорять про продовження економічного конфлікту між США та Китаєм.
Шприц у наш час – взагалі безпрограшний варіант, оскільки після пандемії інформпростір із завидною постійністю вигадує чергові «епідемії».
Зображення атома біля Путіна та знака радіоактивності біля глави ЄК нагадують світові про ядерні загрози Європі, що йдуть із країни-агресора.
По всьому ребусу розкидані «фантазії» на тему штучного інтелекту, що може говорити як про подальший розвиток цієї технології семимильними кроками, так і про те, що у створенні цього ребуса без ШІ не обійшлося.
І, нарешті, шматки цегляних стін на обкладинці, можливо, є символами перешкод, які потрібно подолати світові.
Більшість експертів схильні вважати щорічний ребус від видання швидше розвагою. Проте щороку його розгадують мільйони читачів. Скрін: x.com/theeconomist
Про все і ні про що
Як бачимо, ніяких прогнозів, що «шокують», картинка не несе. Загалом, каже Олександр Охріменко, це звичайна обкладинка у дусі The Economist – про все та ні про що. Такі ребуси, вважає експерт, все ж таки варто сприймати як розвагу, а не як серйозний зашифрований прогноз.
Так розвага чи прогноз? Певні висновки щодо цього можна зробити, проаналізувавши, чи здійснилися минулорічні прогнози британського журналу. Економіст Олександр Гаврутенко радить звернути увагу на включені у ребус графіки.
- Продемонстровані графіки на свіжій обкладинці, очевидно, показують прогнози щодо динаміки валютних або фондових ринків, - зазначив експерт у розмові з Коротко про. - Торішня обкладинка в цьому сенсі чітко натякала на падіння ринків, цього року – два графіки зі висхідними трендами. І зіставляючи з фактами, що склалися, можемо зробити висновок, що в реальності все відбувається з точністю до навпаки, адже весь 2024 рік ринки зростали. Але швидше правильним буде інше пояснення: всі ці «прогнози» – просто випадковий набір мемів поточного моменту, які нічого спільного з варіантами розвитку майбутнього не мають.