На абонентку Київстар з деактивованою SIM-картою оформили кредитів на 16 700 гривень - що вирішив суд

На жінку, яка перебувала у довготерміновому відрядженні у Чикаго, оформили кредитів на загальну суму 16 700 гривень. Надалі вона дізналась, що її номером телефону, який було деактивовано, з SIM-картою Київстар користується інша особа. Громадянка вимагає визнати договори позики недійсними. Про це йдеться у рішенні Подільського районного суду Києва, опублікованому 14 листопада 2024 року. 

Жінка з 05.07.2017 року по теперішній час перебуває у довготерміновому відрядженні у Чикаго (США). На момент взяття позик у фінансових установах перебувала за межами України та номером мобільного телефону тривалий час не користувалась, у зв'язку з чим оператор мобільного зв'язку його заблокував. Впродовж березня 2020 року невідомі особи, користуючись її персональними даними, маючи доступ до рахунків, отримали позики у чотирьох установах на загальну суму 16 700 гривень. Надалі вона дізналась, що її номером телефону користується інша особа. За даними ПрАТ «Київстар», SIM-карта з номером була деактивована з 2018 та 2020 роках та в мережі не використовувалась, а також в період з 24.03.2019 року по 23.10.2020 року у роумінгу цей номер не перебував, що підтверджує той факт, що телефонний номер у період, коли отримувались позики у фінансових установах, нею не використовувався.

У травні 2020 року жінка звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення та до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) Кримінального кодексу України. Вона вказує, що спірні договори були укладені без її участі.

Розгляд справи 

Суд з'ясував, що відповідно до наказу Міністерства закордонних справ України від 26.06.2017 року, жінку було призначено з 05.07.2017 року на посаду спеціаліста (фінансові питання та діловодство) Генерального консульства України в Чикаго (США) на час довготермінового відрядження. Згідно з відомостями Державної прикордонної служби, вона виїхала за межі України 05.07.2017 року, а в'їхала на територію України 01.03.2021 року. Згідно з відповіддю ПрАТ «Київстар» від 27.04.2022, SIM-карта з телефонним номером була деактивована у 2018 та 2020 роках і в певний час ПрАТ «Київстар» не обслуговувалася. Крім того, зазначений номер в період часу із 24.03.2019 року по 23.10.2020 року у роумінгу не перебував. 22 травня 2020 року вона звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України, в якій вказувала, що впродовж березня 2020 року невідомі особи, користуючись її  персональними даними, маючи доступ до рахунків, отримали позики в різних установах. 26.05.2020 року кримінальне провадження за заявою позивача внесено до ЄРДР від 25.05.2020 року. Постановою слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у Києві від 09.06.2020 року, громадянку визнали потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 25.05.2020 року.

Рішенням Деснянського районного суду Києва від 15.08.2022 року у справі № 759/23568/20, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до жінки про стягнення заборгованості за кредитним договором були залишені без задоволення. Зустрічні позовні вимоги до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними, кредитного договору недійсним та зобов'язання відновити залишок коштів на рахунку були задоволені частково. Зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку станом на 23.03.2020 року, тобто у розмірі перед виконанням незаконних операцій зі зняття коштів з кредитної картки у сумі 13 637 гривень. Визнано недійсними кредитні договори б/н про видачу двох кредитних карток. Постановою Київського апеляційного суду від 25.01.2023 року, рішення Деснянського районного суду Києва від 15 серпня 2022 року було скасоване та ухвалити нове судове рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» до громадянки про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково. Стягнуто з неї на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.03.2009 року, а саме тіло кредиту у розмірі 9 117 гривень. В решті позовних вимог було відмовлено. Її позов до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними, кредитного договору недійсним та зобов'язання відновити залишок коштів на рахунку було залишено без задоволення. Постановою Верховного Суду від 26.07.2023, постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2023 року було скасовано. Рішення Деснянського районного суду Києва від 15 серпня 2022 року в частині визнання недійсними кредитних договорів про видачу кредитних карток було скасовано та відмовлено у задоволенні позову клієнтки у цій частині. У решті рішення Деснянського районного суду Києва від 15 серпня 2022 року було залишено в силі. З мотивувальної частини рішення суду касаційної інстанції вбачається, що судами було встановлено, що кошти з її рахунків були списані та використані не нею, а іншими особами, при цьому банком не було доведено, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а тому позовні вимоги банку про стягнення заборгованості з неї є безпідставними.  

Яким було рішення суду? 

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Спірні кредитні договори вона не підписувала, за отриманням кредиту до фінустанов не зверталась та, відповідно, її волевиявлення щодо правочинів не було, істотних умов цього договору не погоджувала, а тому немає підстав вважати кредитні договори, про які заявлено нею - укладеними.

"Так, наявні у справі докази свідчать про відсутність волевиявлення у позивачки на укладення кредитних договорів, фактично нею ці договори не укладались, у зв'язку з чим суд вважає, що заявлена позовна вимога про визнання недійсними цих правочинів є неналежним способом захисту порушеного права і задоволенню не підлягає, оскільки правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним і наслідки недійсності правочину до нього не застосовуються", - наголосив суд.