Що таке мононуклеоз та чи потрібно лікувати вірус Епштейна – Барр

Деякі лікарі активно шукають вірус Епштейна – Барр у своїх пацієнтів і можуть протягом тривалого часу проводити його лікування. Вони стверджують, що вірус може бути причиною хронічних захворювань, і його виявлення є складним завданням, пише 24 Канал з посиланням на Mayo Clinic.

Також вони називають його "найважчим" серед герпесвірусів та стверджують, що вилікувати його може не кожен лікар. Однак це не так.

Що треба знати про вірус Епштейна – Барр

Вірус Епштейна – Барр передається через біологічні рідини, включаючи кров і сперму, проте найбільше поширення відбувається через слину. Заразитися можна не лише під час поцілунків, але й, наприклад, випивши з кружки, з якої пив інфікований. Вірус може зберігатися на поверхні доти, поки вона залишається вологою.

Після потрапляння в організм вірус "засинає" і не проявляється, але протягом кількох тижнів носій залишається заразним для оточення. Вірус може раптово активуватися пізніше, але це не обов'язково призводить до захворювання. До групи ризику входять люди з ослабленою імунною системою, такі як носії ВІЛ.

Більшість людей стикаються з вірусом Епштейна – Барр протягом свого життя, часто в дитинстві, не усвідомлюючи цього і продовжуючи жити нормально. Лікування в таких випадках не вимагається. Проте іноді вірус може викликати інфекційний мононуклеоз.

У деяких пацієнтів вірус пов'язаний із розвитком В-клітинних і Т-клітинних лімфом – злоякісних новоутворень клітин імунної системи, а також лімфоми Ходжкіна, карциноми носогорла та шлунка. Однак зв'язок цих захворювань з вірусом ще не був повністю досліджений.

Мононуклеоз є найпоширенішим проявом вірусу Епштейна – Барр і зазвичай має швидкий й гострий перебіг. Оскільки вірус передається через слину, мононуклеоз часто називають "хворобою поцілунків", і найчастіше від нього страждають підлітки.

Симптоми мононуклеозу

• втома;
• висока температура;
• біль у горлі;
• збільшення лімфатичних вузлів на шиї;
• збільшення селезінки та печінки.

Іноді мононуклеоз може призвести до ускладнень:

• висипів, що нагадують кір – це може статися при лікуванні антибіотиками;
• набряку лімфатичних вузлів, який блокує дихальні шляхи – хоча це рідкісне, але потенційно небезпечний стан;
• розриву селезінки – це серйозна загроза для життя, але подібні випадки трапляються приблизно в одному – двох випадках на тисячу.

Лікування мононуклеозу

Мононуклеоз минає самостійно і не потребує специфічного лікування. Для покращення стану рекомендується пити багато рідини, відпочивати та при необхідності приймати жарознижувальні препарати. Зазвичай одужання настає протягом двох – чотирьох тижнів, проте деякі люди можуть відчувати втому ще кілька тижнів або місяців.

Діагностика мононуклеозу може бути ускладнена через схожість симптомів з іншими захворюваннями, такими як стрептококова ангіна. Важливо вміти розрізняти ці хвороби, оскільки ангіну потрібно лікувати антибіотиками, а мононуклеоз – ні.