"Мангеттен серед пустелі": як з глини збудували найстаріше місто хмарочосів у світі

Місто Шибам у Ємені має унікальну архітектурну композицію, в основі якої лежить оригінальне рішення місцевих будівничих до створення найнезвичніших хмарочосів. Саме глина стала основою створення цієї локації, яку встигли нарекли "Мангеттеном у пустелі", пише видання Metro.

ЗМІ пише, що Шибам є одним з кількох міст-хмарочосів, які побудували з глини. Через вибір такого матеріалу та місцевий колорит, сам стиль будівель є унікальним та неповторним. Однак через постійні стихії, місцеві продовжують додавати сиру та випалену глину для підтримки вже збудованих споруд.

Саме через такий спосіб будування, єменські міста Шибам, Забід та Сана були визнані об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за свою дивовижну архітектуру в 1982 році.

Як довго існує традиція "глиняних хмарочосів"?

До сьогодні історики сперечаються, коли вперше були збудовані такі будівлі. Хоча сама технологія будівництва багатоповерхових будівель з глини сягає корінням 8-9 сторіччя, фахівці не можуть встановити наскільки сильно змінилося місто з його початкового виду. Наразі вік міста з його спорудами оцінюють у щонайменше дві тисячі років.

ЗМІ відзначає, що стіни цих приголомшливих хмарочосів на нижніх поверхах можуть бути до двох метрів, а на верхніх поверхах — не перевищувати й 30 см. Кожен поверх традиційно має одну або дві кімнати, а кожна будівля має висоту від двох до одинадцяти поверхів. Загальна висота "глиняного хмарочоса" буде складати від 25 і понад 30 м заввишки.

Ще однією особливістю цих "глиняних хмарочосів" є відсутність вікон на нижніх поверхах. Це пояснюється тим, що вони традиційно використовувалися або як місце для розміщення свійських тварин, або як магазини чи робочі приміщення.

Також слід відзначити, що на верхніх поверхах можна помітити гарно декоровані фасади вікон, з вітражами або ширмами. Вони називаються машрабія, і їх наносили на кожне з місць для вікон після завершення будівництва.

Для того, аби отримати машрабію білого кольору як найпопулярнішого серед тутешніх мешканців, місцеві використовували біле вапно — воно могло витримувати перепади вологи і яскравіше видавати на контрасті з темними стінами хмарочосів.

Попри багатовікову історію, у цих глиняних велетах місцеві досі живуть, працюють і навіть розважаються на терасах верхніх поверхів та у кав'ярнях.

Який стан пам'ятки ЮНЕСКО наразі?

Враховуючи своє місцерозташування біля долини річки Хадрамаут, місто Шибам постійно зазнає паводків. У 2008 році сильна повінь забрала життя кількох десятків людей, а значна частина будівель була зруйнована.

З початком громадянської війни у Ємені, яка триває з 2014 року, місто зазнає постійних руйнувань. Спочатку потужний теракт місцевих повстанців пошкодив частину будівель, потім атака коаліції на чолі з Саудівської Аравії завдала значної шкоди місцевих спорудам. У 2015 році ЮНЕСКО офіційно внесло місто Шибам у список локацій світової спадщини, які перебувають під загрозою.

Нагадаємо, Фокус писав про те, який народ першим почав зводити піраміди. Ще дивовижнішим є те, що стародавні греки будували піраміди одночасно з єгиптянами, або навіть раніше за них

Також ми розповідали про перший в історії вигнутий хмарочос, який стане найдовшою будівлею у світі. Проєкт "Великий вигин" (The Big Bend) передбачає створення U-подібної конструкції, яка згинатиметься і знову опускатиметься донизу, перетворюючись на своєрідну арку.