Без примусу купувати вагони, або Як ціноутворення на перевезення вантажів залізницею стало ринковим

Одним із вирішальних чинників рекордного зростання обсягу перевезення вантажів залізницею на експорт за 10 місяців 2024 року та рівноваги на ринку залізничних перевезень я вважаю те, що, на відміну від попередніх сезонів, зараз «Укрзалізниця» не застосовує примусів до придбання її вагонів та не застосовує тих механізмів, які у 2021, 2022 та 2023 роках слугували чинниками карколомного здорожчання користування вагонами-зерновозами.

У 2023 році цими механізмами були: штучне формування у виробників та експортерів негативних тривожних очікувань щодо здорожчання вагонних парків та одночасне обмеження пропозиції вагонів, проведення аукціонів з узгодженою участю посередників операторів приватних парків (які викупали пропозицію «Укрзалізниці» та формували маркер цін на ринку стартовими цінами). Такі аукціони імітували «ажіотажний попит» та призводили до ще більшого зростання цін. 

У 2022 році «Укрзалізницею» був спровокований дефіцит вільних вагонів та карколомне здорожчання їх оренди та вартості користування (яка подекуди злітала до 5% вартості нового вагона). Головним чинником цього було те, що УЗ почала приймати до перевезення безладно та набагато більше вагонів, ніж сторони, що приймають, могли обробити. Відтак вагонні парки були звʼязані в багатоденних чергах, що провокувало ажіотаж та спекуляції.