Про це повідомляє24 Каналз посиланням на першу віцепрем'єрку – міністерку економіки Юлію Свириденко.
Які проблеми виявив аудит
Аудит показав, що були підприємства, які після отримання статусу критичності різко знизили зарплати працівникам, а деякі шукали способи для збільшення заброньованих понад норму.
"За результатами аудиту ми оновили підходи до бронювання, щоб виключити ті проблеми, які виявили", – заявила урядовиця.
Аби мінімізувати зловживання надалі галузеві та регіональні критерії критичності узгоджуватимуть Міноборони та Мінекономіки, а 2 з 3 критеріїв отримання статусу критичності стануть обов'язковими.
Про які критерії мова:
- Зокрема, обов’язкова середня зарплата працівників має бути не менше 2,5 мінімальних зарплат (20 тисяч гривень), із виключенням для державних і комунальних підприємств.
- Крім того, у підприємства не повинно бути заборгованості зі сплати податків. Моніторинг відповідності підприємств встановленим критеріям проводитиметься щоквартально.
У разі порушень, підприємство повинно пояснити ситуацію, якщо моніторинг дасть негативний результат, критичність може бути анульована,
– повідомила посадовиця.
Скільки підприємств мають статус критично важливих
Наразі, за її словами, лише 12% українських підприємств мають статус критично важливих, але саме вони є основним джерелом надходжень коштів для оборони держави. У 2022-2023 роках заброньовані працівники цих підприємств генерували приблизно 67% доходів усіх підприємств країни, що в перерахунку на одного заброньованого працівника давало близько 1,2 млн грн податків на рік.
"Приблизно стільки потрібно для забезпечення одного військового у рік", - додала Свириденко.