Сенсація на виборах у Румунії. Чи треба тривожитися Україні?

Сенсація у Румунії. Результати першого туру виборів президента спровокували справжній шок в країні та за її межами. Першим до фінішу за результатами голосування прийшов ультраправий політик Келін Джорджеску (22,94%). Але чи не більшою несподіванкою можна назвати той факт, що до другого туру не зміг пробитися чинний прем’єр Марчел Чолаку (19,15%). Глава уряду посів лише третє місце, хоча соціологи прогнозували йому лідерство.

За результатами підрахунку 100% бюлетенів різниця між Марчелом Чолаку (19,15%) і Еленою Ласконі (19,18%), яка вийшла на друге місце, склала 0,03%, це близько 2500 голосів. Саме вона тепер готуватиметься до другого туру, у якому змагатиметься за перемогу з Джорджеску.

Одразу слід зазначити, що у Румунії – змішана форма правління. Повноваження президента, на відміну від сусідньої Молдови, значні насамперед у сфері національної безпеки, зовнішньої політики і призначенні суддів.

У другому турі за президентське крісло змагатимуться Келін Джорджеску і Елена Ласконі

інфографіка Центральної виборчої комісії Румунії

Хто вийшов у другий тур

Келін Джорджеску

Кандидату 62 роки, він народився у Бухаресті. Інженер за освітою, експерт зі сталого розвитку. Окрім того, випускник післядипломної програми Коледжу національної оборони Carol I. У 90-ті роки працював у кількох урядах, зокрема у Міністерстві навколишнього середовища і МЗС. Кілька разів його пропонували на посаду прем’єр-міністра Румунії, зокрема з такими пропозиціями виступала права популістська партія «Альянс за Союз румунів» (AUR) у 2021 році, яку він раніше представляв і з якою його шляхи розійшлися. Причиною були декілька заяв Джорджеску, які стали «зашкварними» навіть для радикально правого AUR. Зокрема, він позитивно охарактеризував діяльність Іона Антонеску, який був прем’єром у Румунії в 1940 – 1944 роках, коли в країні панував фашизм. 

Джорджеску має у своїй кар’єрі і міжнародну віху. У 2010-2012 роках був спеціальним доповідачем з прав людини та небезпечних відходів Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Під час пандемії коронавірусу Джорджеску робив заяви, які применшували небезпеку Covid-19. Політик вважає, що членство Румунії у НАТО не дає гарантії безпеки. На його думку, те, що Румунія погодилася розмістити на своїй території протиракетний щит НАТО, який розташований у селі Девеселу, є «ганьбою дипломатії». Він скептичний не тільки щодо безпеки Румунії, а і щодо спроможності будь-якої країни НАТО захистити себе у разі нападу Росії. Експерти характеризують погляди кандидата у президенти як ультраконсервативні, антизахідні, євроскептичні. Російське пропагандистське інформагентство «РИА Новости» зраділо перемозі Джорджеску у першому турі і назвало його «кандидатом, який підтримує Росію». Джорджеску, натомість, це заперечує. Окрім того, кандидат вважає Володимира Путіна «людиною, яка любить свою країну». Важливо також додати про захоплення Джорджеску Угорщиною, оскільки вона вміє вести міжнародні переговори. Його також називаються надзвичайно релігійним націоналістом.

«35-річна економічна невизначеність, нав’язана румунському народу, стала невизначеністю для політичних партій сьогодні», – сказав Джорджеску у своїй першій реакції після закриття виборчих дільниць. Він назвав результат «дивовижним пробудженням» румунського народу, цитує політика Politico.

Елена Ласконі

Кандидатці 52 роки, народилася у невеличкому містечку Хацег. Нині вона є міським головою Кимпулунга. Ласконі представляє головну опозиційну партію країни – «Союз порятунку громадян» (USR), має право ліберальні погляди. Має вищу освіту у галузі туризму та комерційного менеджменту Екологічного університету міста Дева. Окрім того, Ласконі є журналісткою, працювала за цим фахом понад 20 років.  З 1996 року по березень 2020 року працювала на Pro TV , де займала різні посади, зокрема репортера, телепродюсера, військового кореспондента, була також ведучою новин і тренером.

Політична кар’єра Ласконі розвивалася дуже стрімко. У 2020 році її було обрано мером Кимпулунга, цього року виборці її переобрали. Далі – більше. Ласконі очолила «Об’єднаний правий альянс» (ADU), головною партією в якому є USR. Після невдалих попередніх виборів лідер об’єднання Каталін Друла оголосив про відставку. Було оголошено нові вибори. Ласконі взяла у них участь, причому свою кандидатуру подала в останній день висування. Фактично перемогу їй забезпечив мер Тімішоари Домінік Фріц, який вважався фаворитом, але вирішив зняти свою кандидатуру. 26 червня цього року Ласконі здобула свою чергову політичну перемогу. У своїй промові вона закликала до єдності в середині політичної сили і пообіцяла використовувати успішний досвід мерської роботи. Перемога на партійних виборах означала висування лідера на посаду президента, що і сталося. Цікава деталь: прізвище нинішнього чоловіка Елени Ласконі також Джорджеску, як і головного суперника у другому турі президентських виборів.

Що кандидати казали про Україну

Келін Джорджеску у своїй кампанії активно використовував соцмережі, насамперед ТікТок, де зосередився на закликах припинити допомогу Україні. Риторика кандидата подекуди співзвучна з висловлюваннями обраного президента США Дональда Трампа чи лідерів партія «Грузинська мрія», які також виступали з ізоляціоністськими гаслами. Деякі аналітики стверджували, що до організації кампанії Джорджеску у ТікТок причетний Кремль. Кандидат вважає, що війною Росії в Україні маніпулюють американські військові компанії, а це фактично повторює кремлівську риторику про те, що Росія воює не з Україною, а із США і НАТО. Примітно, що Кремль уже відреагував на результати першого туру виборів у Румунії і той факт, що перше місце посів проросійський кандидат. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не знайома з поглядами кандидата Джорджеску».

Елена Ласконі натомість виступає за продовження допомоги Україні і засуджує російську агресію. Примітно, що на теледебатах вона була єдиною з кандидатів, хто виступив проти того, щоби Україна поступилася частиною своїх територій в обмін на мир, оскільки поступки лише надихнуть Путіна до подальшого наступу. «Якщо Україна поступиться територією, Путін не зупиниться», – сказала вона. «Ми повинні допомогти Україні виграти цю війну».

Погляд у другий тур

Результати соцопитувань абсолютно не відобразили того, за кого насправді проголосували виборці у першому турі з-поміж 14 кандидатів. Чи не всі соцопитування давали перше місце у першому турі чинному прем’єру, лідеру Соціал-демократичної партії Марчелу Чолаку. А Келіну Джорджеску соцопитування давали близько 9% – 10%. Одна з причин такої несподіванки – невисока явка, яка становила 52,5%, що трохи більше 51,2%, що було на попередніх президентських виборах у 2019 році.  

З огляду на те, що Джорджеску соціологи не брали до уваги, відповідно, не моделювали варіантів голосування у другому турі виборів за його участю. Та навіть якби і змоделювали, де гарантія, що результати таких соцдосліджень відображатимуть реальний вибір громадян. Тим не менше, що абсолютно точно можна сказати, другий тур буде не менш запеклим, ніж перший. Насамперед тому, що жоден з кандидатів не має шлейфу провладної команди, який міг би скоріше зіграти в мінус, ніж допомогти. По-друге, інші кандидати, як і їхні виборці вочевидь підтримуватимуть когось із лідерів під час голосування 8 грудня. Наприклад, Георге Сіміона (13,87% голосів), лідер ультраправого «Союзу об’єднання румунів», який не підтримує допомогу Україні, заявив про підтримку Джорджеску у другому турі. Слід зазначити, що Сіміона – персона нонграта як у Молдові, так і в Україні, бо політик виступає за відновлення «Великої Румунії». Інші учасники президентських виборів поки що відкрито не висловлювалися на підтримку якогось з кандидатів-лідерів. Однак можна припустити, що виборці чинного прем’єра, прихильника проєвропейського курсу країни в значній мірі віддадуть свої голоси Ласконі. Відповідно, загроза перемоги ультраправого політика на президентських виборах можна активізувати усіх тих, хто проти ізоляціонізму і не є євроскептиком.

Перемога Ласконі буде оптимальним результатом для України. Другий тур виборів президента призначено на 8 грудня після парламентських виборів у Румунії, що відбудуться 1 грудня.

Михайло Глуховський, «Главком»