Після рішення провладної проросійської партії "Грузинська мрія" відмовитися від відкриття переговорів про вступ до ЄС до кінця 2028 року, в країні спалахнули масові акції протесту.
У неділю, 1 грудня, на четвертий день протестів у силовиків в Тбілісі та інших містах полетіли "коктейлі Молотова" й феєрверки. Натомість спецпризначенці розганяли людей водометами й сльозогінним газом, били та затримували, наздоганяючи навіть у метро. Причому робили це з такою жорстокістю, що багатьом українцям це нагадало дії "Беркуту", а потім й інших силовиків, часів Януковича під час Євромайдану та Революції Гідності. Не дивлячись на це, акції протесту продовжилися й у понеділок, 2 грудня.
Заступник очільника МЗС країни, а також посли Грузії в Америці та кількох країнах ЄС на знак протесту залишили свої посади. Держдеп США призупинив стратегічне партнерство з Грузією, а ЄС може запровадити санкції проти членів "Грузинської мрії". У Брюсселі й Вашингтоні засудили надмірне застосування сили спецпризначенцями, якими керує проросійська грузинська влада. Проте в понеділок, 2 грудня, після чергового жорсткого розгону протестувальників, затримань і побиття, прем’єр Іраклій Кобахідзе публічно подякував очільнику МВС і правоохоронцям, які затримали 224 людини, "за добре виконану роботу".
Протести в Грузії не припиняються. Але, чи вистачить людям сил протистояти жорстокості спецпризначенців, яким віддає накази проросійська "Грузинська мрія"? Адже це чи не останній шанс Грузії відстояти право бути частиною західного світу й відвернути розворот у бік Росії. Про перебіг останніх подій у Грузії читайте в матеріалі ТСН.ua.
Жорстокість силовиків: російський сценарій
Соцмережі переповнені десятками відео, що підтверджують неабияку жорстокість, з якою грузинські силовики розганяли протести в Тбілісі та інших містах проти згортання курсу на євроінтеграцію, який закріплений у конституції країни. Силовики били лежачих людей ногами, в тому числі й по обличчю, заливали сльозогінним і перцевим газом, затримували лідерів опозиції і журналістів, вибиваючи з рук телефони. Зокрема, був заарештований і побитий репортер "Радіо Свобода" Бека Берадзе й багато його колег з інших ЗМІ.
Масові акції протесту в Тбілісі та інших грузинських містах почалися 28 листопада через фактичне згортання "Грузинською мрією" вступу країни до ЄС. ТСН.ua вже писав, що Грузія та Молдова спрямували заявки на вступ до Євросоюзу на початку березня 2022 року. Це сталося одразу після того, як 26 лютого - на четвертий день повномасштабного російського вторгнення - аналогічну заявку до Брюсселя направила Україна. Вже на саміті ЄС у грудні 2023 року, коли для України та Молдови відкрили офіційні переговори про вступ, Грузія була на сходинку нижче, отримавши лише статус кандидата.
Тобто, вже тоді з рішення ЄС було зрозуміло, що чинна грузинська влада прямує в бік Росії. А у червні 2024 року лідери країн-членів ЄС зупинили процес вступу Грузії до Євросоюзу. Головним каталізатором погіршення відносин Сакартвело із Заходом став скандальний закон про іноагентів, який навесні цього року "Грузинська мрія" з другої спроби таки протягла через парламент. Він є калькою з аналогічного російського, й вимагає від ЗМІ та неурядових організацій громадянського суспільства, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися "агентами іноземного впливу". Це спричинило масові акції протестів і заворушення на вулицях. Однак вони не змусили владу відмінити цей закон.
Тепер зрозуміло, що так "Грузинська мрія", на чолі з колишнім премʼєром Грузії, проросійським олігархом Бідзіною Іванішвілі (його статки оцінюються майже у $5 млрд) готувалася до парламентських виборів 26 жовтня. Кампанія була доволі брудною й маніпулятивною. Влада на своїх передвиборчих бігбордах і сітілайтах цинічно використовували світлини знищених Росією будівель і церков в Україні, зокрема й в окупованому Маріуполі, з написами "Ні війні!". А поруч із цими бігбордами розміщувала фото інфраструктури в Грузії, яка була зведена або відновлена Іванішвілі, з написами "Обери мир".
"Грузинська мрія" навмисно ще більше поляризувала й без того розколоте грузинське суспільство, називаючи ці парламентські вибори - вибором між війною та миром, а опозиційні сили - "партіями глобальної війни", які хочуть втягнути Грузію у ще одну війну з Росією. Точно так само вони діяли й під час ухвалення закону про іноагентів, заперечуючи, що виступають проти членства Грузії в ЄС, копіюючи при цьому політику Росії. У підсумку провладна проросійська партія отримала понад 90 мандатів. Це не конституційна більшість. Але цього цілком вистачило для затвердження підконтрольного їм складу уряду.
Що далі: дії влади та опозиції
Проте далі, вочевидь, продовжувати політику "і вашим, і нашим" "Грузинська мрія" більше не могла, бо надійшов ультиматум з Москви згортати євроінтеграцію. Точно так само, як це було в Україні в листопаді 2013 року, коли Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Немає сумнівів, що Бідзіна Іванішвілі, прагнучи зберегти владу й будучи дуже залежним від Путіна, намагається реалізувати в Грузії проросійський сценарій. Саме тому молодь і вийшла на вулиці. За словами людей на проспекті Руставелі в Тбілісі, перш за все вони виступають проти Росії, яка намагається окупувати Грузію, й проти згортання проєвропейського курсу країни.
У понеділок, 2 грудня, до протестів у різних грузинських містах доєдналися й школярі. У Тбілісі та інших містах робота закладів освіти взагалі зупинилася. Студенти організували ходу центрами кількох міст. Багато бізнесів заявили про свою підтримку проєвропейських мітингів, обіцяючи людям, які виходять на вулиці, допомогу з одягом, продуктами харчування, гарячими напоями тощо. Деякі співробітники МВС і Міноборони, після відставок послів, теж звільнилися. Заяву-протест проти рішення уряду "Грузинської мрії" згорнути євроінтеграцію підписав 91 співробітник МЗС Грузії.
На думку колишнього прем’єра країни Гіоргі Квірікашвілі, без кроків на зустріч з боку уряду цей протест не вщухне, бо він набагато ширший за будь-яку політичну кон'юнктуру, а насильницьке придушення волі молоді покладає на уряд серйозну відповідальність за розвиток подій.
"Із заяв уряду стає ясно, що впертість пересилила здоровий глузд. Влада чіпляється за ідею фікс: мовляв, проспект Руставелі заповнюють переважно прихильники держперевороту. Однак правда настільки очевидна, що достатньо лише глянути й визнати: більшість протестувальників на вулицях — це молодь, яка прагне одного — щоб держава почула їхній голос", - вважає Квірікашвілі.
Лідер партії "Для Грузії", колишній прем'єр та колишній очільник МВС Георгій Гахарія звернувся до США із закликом запровадити персональні санкції проти представників "Грузинської мрії", щоб підтримати грузинський народ, який вийшов на вулиці, виступаючи в тому числі за призначення нових парламентських виборів. Станом на вечір понеділка, 2 грудня, країни Балтії заборонили в’їзд Іванішвілі й керівництву МВС Грузії. Минулого тижня Європарламентухвалив резолюцію, в якій не визнав результати парламентських виборів у Грузії, закликаючи провести нові впродовж року.
Прем’єр Іраклій Кобахідзе заявив, що влада не розглядатиме євроінтеграцію Кавказу як милостиню, яку ЄС має подати Грузії, додавши, що європейські політики та бюрократи використовують гранти та кредити як шантаж проти Грузії.
"Легітимного парламенту немає, тому нелегітимний парламент не може обрати нового президента, тому не може бути інавгурації. Мій мандат діє доти, доки законно не оберуть парламент, який законно обере когось замість мене. Я з вами й буду з вами", — зазначила президентка Грузії.
Проте навряд чи це зможе завадити "Грузинській мрії" обрати нового главу держави. Надто, якщо їй таки вдасться силою розігнати проєвропейські мітинги молоді в країні. Ще 28 листопада, в перший день масштабних протестів, влада звинувачувала людей, які вийшли на вулиці, закликаючи не згортати євроінтеграцію, в спробі відкрити в Грузії другий фронт і принести в країну війну, так само, як в Україні. На ці маніпулятивні заяви відреагували в українському МЗС, закликавши грузинський уряд припинити лякати своїх людей міфічним "українським сценарієм", реалізовуючи в цей час на практиці "білоруський сценарій".
Проте вже в понеділок, 2 грудня, Іраклій Кобахідзе вдався до нової маніпуляції, заявивши, що підписав би угоду про початок переговорів про вступ до ЄС "хоч сьогодні", якби Грузії це запропонували, звинувативши посла Євросоюзу в Грузії Павела Герчинського у "дезінформації". Тож, як бачимо, чергової "стурбованості" ЄС і США вже замало. Потрібні рішучі дії і санкції проти чинної проросійської грузинської влади в особі Бідзіни Іванішвілі та "Грузинської мрії", як і чіткі вимоги до проведення повторних парламентських виборів.