Насправді все не так просто, бо для турецького президента важливі стосунки з Росією. Про це 24 Каналу розповів військовий експерт з Ізраїлю Давид Шарп, додавши, що Ердогану також не хочеться руйнувати взаємини з Іраном.
На чиєму боці Туреччина
Образно кажучи, режим Асада – це актив Росії та Ірану. Якщо ти виступаєш проти нього, то псуєш стосунки з обома країнами. Тому для Ердогана зараз стоїть питання різних альтернатив і дилем.
Варто підкреслити, що ті, хто атакував Алеппо й досяг успіху, – це не турецькі маріонетки. Вони навпаки спочатку нікуди не рухалися зі своїх місць, а потім атакували курдів, а не режим Асада. Це зробили, зважаючи на стосунки Ердогана з Росією та Іраном.
В останні роки Ердоган змирився з тим, що режим Асада встояв. Він навіть намагався піти з ним на зближення. Але тепер, коли успіх повстанців очевидний, можливо, Ердоган змінить думку й повернеться до своїх попередніх підходів,
– зауважив Давид Шарп.
Раніше він підтримував усі повстання у Сирії. Також важливо сказати, що якщо повстанці не отримають зовнішню допомогу, то навіть такий успішний наступ піде на спад. Для ведення великої війни потрібні боєприпаси, техніка. Ніяких інших поставок, як не з Туреччини, бути не може.
Зверніть увагу! Військовий експерт Павло Нарожний, підкреслив, що через війну у Сирії ускладнений експорт газу через Туреччину до Європи. Це вигідно насамперед для Росії, бо якби газ йшов з цього регіону, то ціни були б меншими.
Постає ключове питання – чи наважиться Ердоган та арабські країни допомогти повстанцям. Перед турецьким президентом немало запитань без відповідей. Він дуже не хоче, щоб у випадку невдачі, мільйони сирійців перейшли на його територію. З іншого боку він вже звик до Асада.
"Від дій Ердогана залежатиме як розвиватиметься ситуація у Сирії. Також є інші "гравці" – США, Ізраїль, курди. Тому все зовсім не просто та дуже неоднозначно", – підкреслив військовий експерт з Ізраїлю.