Що відомо про антизахідного "президента" Грузії і чому його призначення посилює кризу

Грузинська влада пішла на загострення політичного конфлікту у країні, провівши 14 грудня "президентські вибори".

Не визнають ці вибори ані грузинська опозиція, ані чинна президентка Саломе Зурабішвілі.

Інавгурацію Михеїла Кавелашвілі планують провести 29 грудня.

На практиці це означає, що протягом найближчих двох тижнів у Грузії має відбутися силове відсторонення від влади президентки Зурабішвілі.

Про поглиблення політичної кризи в Грузії читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Грузія за крок до двовладдя: які наслідки матиме обрання нового "президента".

Далі – стислий її виклад.

З 2024 року у Грузії набрала чинності конституційна норма, згідно з якою президента країни мали обирати не напряму громадяни, а спеціальна колегія з 300 виборників.

Половину з них формують депутати парламенту, а за результатами парламентських виборів 26 жовтня партія влади "Грузинська мрія" отримала більшість мандатів.

Також серед виборників президента: депутати парламенту Аджарської автономії, а також парламенту Абхазії (в екзилі, обрані ще у 1991 році).

Звичайно, не всі вони були готові підтримати кандидата від влади, проте загалом "Грузинська мрія" могла розраховувати більш ніж на 200 виборників, що давало її кандидату Михеїлу Кавелашвілі стовідсоткові шанси на перемогу.

Кавелашвілі – колишній футболіст.

Футбольну кар’єру завершив у 2006 році, після цього отримав тренерську ліцензію.

За даними грузинських ЗМІ, намагався взяти участь у конкурсі на посаду президента федерації футболу Грузії, проте його кандидатура була відхилена за формальною ознакою – у Кавелашвілі не було вищої освіти.

Двічі був депутатом парламенту.

Як депутат запам'ятався критикою Заходу, який прагне знищити грузинські традиційні цінності.

Отже, перемога 14 грудня на "президентських виборах" була явно пірровою.

Адже, як переконує грузинська опозиція, нелегітимний парламент не може обрати легітимного президента.

Саме тому чинна глава держави Саломе Зурабішвілі вже напередодні заявила, що не збирається залишати посаду та визнавати свого наступника.

Саломе Зурабішвілі пропонувала свій сценарій розв’язання політичної кризи: саморозпуск парламенту, проведення нових парламентських виборів, а вже потім – обрання нового президента.

Звичайно, що ця пропозиція була відкинута "Грузинською мрією".

Те, що керівна партія не готова йти на будь-які поступки протестувальникам, було очікувано.

Проте демонстративне обрання нового президента в ситуації, коли більшість країни не визнає легітимність парламенту – це був явно крок на загострення кризи.

Останньою спробою Заходу утримати грузинську владу від цього кроку була телефонна розмова президента Франції Емманюеля Макрона з Бідзіною Іванішвілі (тобто з тим, хто приймає реальні рішення у країні).

Проте і вона виявилася безрезультатною.

Тепер шанси на досягнення політичного компромісу у Грузії виглядають ще більш примарними, аніж кілька днів тому.

І хоча масових сутичок 14 грудня вдалося уникнути, загострення відкладено ненадовго – максимум на два тижні.

29 грудня має відбутися інавгурація нового "президента".

Відповідно, після цього владі доведеться вирішувати питання із Саломе Зурабішвілі.

І хоча у ЄС вже лунають голоси про потребу невизнання Кавелашвілі, Угорщина навряд чи дозволить ухвалити будь-які рішення проти влади Грузії.

Натомість це можуть зробити національні уряди, які поки що мовчать.

Як вже писала "Євро.

Правда", настав час Києву продемонструвати своє лідерство.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Грузія за крок до двовладдя: які наслідки матиме обрання нового "президента".