Контрабанда та скандальні контракти: розслідування угод ДОТ з “улюбленцями” бізнесу

Також Ігор Хмурий звернув увагу на сумнівні моменти щодо контрактів ДОТ з Харківським заводом засобів індивідуального захисту (ХЗЗІЗ)

Про це пише портал Депо.

Скандал з контрабандою

Ігор Хмурий підкреслює, що з наближенням кінця бюджетного року, ситуація стає все більш тривожною. Журналіст зазначає, що один з найбільших фаворитів ДОТ — компанія "УКРТАК" — потрапила у скандал через контрабанду комплектуючих для бронежилетів із Туреччини. Зокрема, 17 жовтня на пункті пропуску "Орлівка" (Одеська область) була затримана фура, що перевозила товар для цієї компанії. Серед іншого, у вантажі знайшли два різні комплекти рахунків та накладних документів, один для митних органів Туреччини, а інший — для українських митників.

Після цього детективи БЕБ розпочали розслідування за статтею 201-3 Кримінального кодексу України (контрабанда). Уже 28 жовтня правоохоронці провели обшук у приміщенні "УКРТАК" з вилученням документації. Крім того, 4 грудня Господарський суд Києва розглядав справу за позовом Міноборони до цієї компанії через невиконання умов контракту на постачання бронежилетів на суму 169 млн грн, що був укладений влітку 2023 року.

Попри зірвані поставки, "УКРТАК" продовжував отримувати нові замовлення від ДОТ, зазначає журналіст. Зокрема, 14 жовтня компанія отримала контракти на суму 670 млн грн, що викликає сумніви щодо прозорості таких угод.

Проблеми з контрактами "ХЗЗІЗ"

Другий "улюбленець" ДОТ — компанія "ХЗЗІЗ" — також потрапила під приціл журналістів. За словами Хмурого, ДОТ не замовляв бронежилети у цієї компанії з літа 2024 року. Держоператор намагавсяи приховати недотримання ХЗЗІЗ умов попередніх угод. Проте у грудні 2024 року компанії було віддано чотири контракти на суму понад 460 млн грн. Це замовлення включає бронежилети, рукавички та чохли для бронежилетів.

Цікаво, що в рамках нових угод "ХЗЗІЗ" запропонувала ціну на бронежилети 25 тис. грн за одиницю, тоді як у травні того ж року ціна перевищувала 30 тис. грн. Це ставить під сумнів доцільність попередньої переплати, про яку раніше говорили експерти. Журналіст припускає, що, ймовірно, ДОТ використав прямі угоди, щоб переплатити "улюбленцям" сотні мільйонів гривень.

Зростання замовлень для "УКРТАК" та "ХЗЗІЗ"

Аналізуючи ситуацію, Хмурий звертає увагу на неймовірне зростання замовлень для компаній, які отримали контракти через прямі угоди. За 2024 рік "УКРТАК" отримала замовлень на 1,8 млрд грн, тоді як два попередні роки ця сума не перевищувала 10 млн грн.. "ХЗЗІЗ" за 2024 рік отримала замовлень на 1,9 млрд грн, порівняно з лише 196 млн грн 2023 року.

Це зростання, за словами журналіста, вказує на дивну терпимість з боку ДОТ до питань якості та виконання контрактів, що навряд чи є випадковістю.

Можлива змова і нові постачальники

Хмурий також підозрює, що замовлення на користь "УКРТАК" і "ХЗЗІЗ" можуть бути частиною ширшої схеми, що включає зацікавленість у відвертих махінаціях з цінами. Він згадує чутки, які поширювалися ще влітку, про плани ДОТ "завести" на ринок іноземних постачальників, при цьому обхід українських виробників був би вигідним для тих, хто стоїть за такими схемами.

За словами журналіста, слід зазначити, що "УКРТАК" замовляла комплектуючі для бронежилетів у компанії "IPEK SAVUNMA SANAYI LIMITED SIRKETI", яка також фігурує в справі заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова, відкритій ДБР у 2022 році. Йдеться про те, що Міністерство оборони закуповувало бронежилети за завищеними цінами, а деякі партії були низької якості.

Підсумки

Загалом, зважаючи на події 2024 року, стає зрозуміла хибність позиції державних органів, які відповідають за забезпечення ЗСУ. Величезне зростання замовлень для "УКРТАК" і "ХЗЗІЗ" без очевидних причин і відсутність відповідальності за зірвані поставки викликають багато запитань щодо справжніх мотивів тих, хто стоїть за державними контрактами. Тема контрактів на бронежилети йде в ногу з іншими скандалами, пов'язаними з корупцією та недобросовісними поставками для армії.

Таким чином, варто звернути увагу на такі сумнівні угоди та на те, хто насправді отримує вигоду від цих контрактів.