Кутя на святий вечір: про традиції, приготування, користь головної різдвяної страви

Кутя на Різдво: традиції, сучасність, як не зіпсувати страву

Кутя на Різдво — це не просто страва, а справжній символ святкового вечора, який єднає родину за столом. Традиції приготування куті, які передаються з покоління в покоління, мають глибокий зміст і сповнені обрядів. Звісно, кожна господиня має свої секрети, але всі вони сходяться в одному: кутя має бути особливою. Приготування куті і куштування супроводжується низкою обрядів, які можуть бути різними, залежно від регіону. 

Кутя у віруваннях предків

Колись наші предки вірили, що по тому, як звариться кутя, можна передбачити майбутній рік. Якщо зерно добре розварюється, значить, рік буде вдалим і врожайним. Пам’ятаєте той звичай підкидати кутю до стелі? Скільки зернин прилипло — стільки й добра очікується в хаті. Ці вірування досі додають особливого колориту святкуванню, навіть якщо ми не слідуємо їм дослівно.

Макітру чи полумисок із кутею обов’язково ставили на стіл зі скатертиною або на вистелене сіно, поруч із хлібом та узваром. Коли жінка несла кутю, то квоктала сама або ж це робили діти, аби добре неслись та велись кури в господарстві. 

Здавна кутю подавали на Святвечір як першу страву. Її ставили на стіл поруч із хлібом і узваром, а після вечері залишали для душ померлих родичів. Це символізувало єдність роду, зв’язок між поколіннями. І досі деякі родини зберігають цю традицію, вшановуючи пам’ять близьких.

Які обряди з минулого живі й донині

Сьогодні багато елементів обрядової культури лишились у минулому. Проте звичай готувати обрядову страву на Святвечір і Різдво міцно вкорінився в нашій святковій культурі.

Наприклад, зберігається традиція пригощати кутею домашню худобу. Найчастіше це робить господар — перед вечерею він обходить двір, часом символічно, а іноді додає кілька ложок чи зернівок куті до їжі, яку дають тваринам, за виключенням свиней. Обов’язково заходить на пасіку, якщо у дворі є бджоли. 

Збереглись традиції і вшанування померлих. Кутя — це також ритуальна поминальна каша. Після вечері кутю лишають на столі чи на підвіконні, аби душі родичів, яких уже немає поруч, також могли доєднатись до вечері. Куия є стравою, що єднає не лише всіх, хто зібрався за родинним столом, але й увесь рід, включно з душами померлих родичів.

Кутя також виконує цінну соціальну роль у сучасному світі. І досі поширений звичай, коли похресники несуть на Різдво кутю до хрещених батьків, а ті натомість обдаровують їх подарунками та дають власну кутю. 

До речі, у минулому звичай ходити в гості з кутею міг допомогти налагодити комунікацію із сусідами чи друзями, з якими були непорозуміння. Це була гарна нагода вибачити один одного й перегорнути сторінку поганих стосунків.  Вважалось, що на Різдвяні свята не можна зачинати чи продовжувати сварки, інакше це буде мати негативні наслідки для майбутнього. 

Як готували та готують кутю в Україні

Кутю готують із цільних зерен пшениці, ячменю чи рису. Найчастіше вона солодка, хоча є і інший варіант страви — з олією. Залежно від традицій, кутя буває рідкою або ж густою. Солодкий смак досягається шляхом додавання меду з водою. У минулому щільники (стільники) з медом заливали окропом, і в такий спосіб мед відділявся від вощини, перги.

Іноді кутю заправляють цукровою водою чи солодким узваром. Не обходиться страва й без маку. Сучасні рецепти дозволяють експериментувати: додають узвар, мак, горіхи, родзинки, курагу чи навіть шоколадні цукерки. Додають і горішки, як-от підсмажені та подрібнені волоські горіхи або ліщину. Та найважливіше в цій страві — її смак і символізм, а не набір інгредієнтів.

Щоб кутя вийшла вдалою, потрібно ретельно підготувати всі компоненти. Наприклад, зерно обов’язково миють і варять до м’якості. Мак замочують у гарячій воді, а потім перетирають до появи молочного відтінку. Родзинки миють, а за потреби — заливають окропом. Горіхи підсмажують і подрібнюють. І, звісно, мед додають уже в готову страву, щоб зберегти його корисні властивості.

Чим корисна кутя

Почнемо із головного інгредієнту в куті — найчастіше це цілі (необроблені) пшеничні зерна. Білий (не цілозерновий) хліб вважається обробленою їжею, адже борошно для його виробництва не містить зовнішніх зернових оболонок. Коли ж ідеться про кутю, для приготування використовують цільне зерно, багате на клітковину, білок, вітаміни групи B, залізо, магній, марганець та навіть цинк і селен. Кутя з ячменю відчутно програє в кількості цих нутрієнтів, але теж містить клітковину, деякі вітаміни групи В та марганець.

Інші інгредієнти, як-от волоські горіхи, мак та родзинки є не менш цінними. Усі вони багаті на клітковину, білок та різноманітні мікроелементи. Зокрема, горіхи та мак мають високий вміст поліненасичених жирних кислот, вітамінів B1, B6 і фолієвої кислоти, а також заліза, магнію, марганцю, фосфору та цинку. А насіння маку багате ще й на кальцій. Родзинки доповнюють цей перелік калієм і міддю.

Як приготувати кутю

Передусім слід гарно промити і зварити зерно. Мак традиційно перетирали в макітрі макогоном. Для цього потрібно попередньо замочити мак у гарячій воді, промити й дати постояти зо пів години. Далі воду злити, додати трішки цукру й перетирати до появи світлого кольору. Сучасні господарі та господині можуть використовувати побутові пристрої, що покликані спрощувати нам життя, як-от блендер чи кавомолку. А за деякими рецептами мак можна і взагалі не розтирати.

Горіхи можна подрібнити ножем або ж перебити в блендері чи в тій самій макітрі. Родзинки попередньо варто помити і, за потреби, замочити.

Як не зіпсувати кутю

Щоб не зіпсувати смак куті, мед краще додавати наприкінці, зважаючи, що в найближчі кілька годин страву з’їдять. Іншими словами, якщо ви хочете частину страви залишити на завтра, мед краще додати до неї вже наступного дня. Так страва зберігатиметься краще й менш імовірно, що зіпсується.

Річ у тім, що мед містить дріжджі. У самому меді вони не розмножуються через високий осмотичний тиск, зумовлений високою концентрацією цукрів. Коли ж ми додаємо його до страви, концентрація, відповідно, зменшується — і мікроорганізми можуть починати розмножуватися та зіпсувати страву.

Приготування куті — це завжди творчий процес. Деякі додають узвар, хтось — курагу чи журавлину. Але важливо "не передати куті меду", бо надлишок цукру може зіпсувати баланс смаків. Мед, до речі, краще додавати перед подачею, адже він містить дріжджі, які можуть спричинити бродіння. Важливо не перестаратися з підсолоджуванням, адже мед і сухофрукти вже самі по собі достатньо солодкі.

Кутя — це більше, ніж їжа. Це символ традицій, сімейного затишку й духовної єдності. Приготування цієї страви дозволяє відчути себе частиною великої історії, що об’єднує покоління. Тож, готуючи кутю на Різдво, пам’ятайте: це не лише про смак, а й про душу.