Гіпноз довгий час був своєрідною сірою практикою, що демонструє потенціал, але не має наукових доказів. Однак з появою нових технологій і відновленням інтересу вчених, він може отримати друге життя в медицині.
Сфера гіпнозу переживає своєрідне відродження навіть у світі науки, поєднуючи традиційні техніки з сучасними додатками і технологіями. Такі платформи, як YouTube, демонструють його зростаючу привабливість: канали, присвячені йому, збирають мільйони переглядів відеороликів, що обіцяють ясність розуму і зняття стресу. Лікарі та вчені, які уважно вивчають його ефект, розповіли, наскільки справді застосовний цей підхід до багатьох проблем, пише The Economist.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
На нещодавній конференції з гіпнозу в Каліфорнії Девід Шпігель, психіатр зі Стенфордського університету і прихильник досліджень гіпнозу, розповів про успіх свого застосунку, який з 2020 року набрав понад 650 000 користувачів. Попри асоціацію з псевдонаукою, нішева група медиків все ще відстоює гіпноз за його потенціал полегшення болю і допомоги в лікуванні психічних захворювань.
Гіпноз зазвичай проходить у два етапи: "індукція", коли людина досягає глибокого зосередження, і "навіювання", коли відбувається зміна сприйняття, наприклад, переосмислення болю як тепла. Клінічні випробування підтвердили його потенціал; наприклад, у дослідженні вченого Пітера Ворвелла, опублікованому в журналі Clinical and Experimental Hypnosis, повідомлялося про значне зменшення болю в 67% пацієнтів із СПК, які зазнали гіпнозу. Крім того, метааналізи засвідчили, що поєднання гіпнозу з когнітивно-поведінковою терапією (КПТ) поліпшило результати у 66% пацієнтів із депресією, болем або ожирінням.
Неврологічні дослідження також дають наукове обґрунтування гіпнозу. Такі методи, як фМРТ-сканування, показують підвищену активність центральної виконавчої мережі мозку (ВММ) і посилення зв'язку з інсулою під час гіпнозу. Ці зміни можуть пояснити його ефективність у зниженні тривожності та лікуванні болю. Шпігель припускає, що гіпноз може допомагати ВММ регулювати неприємні емоції, а інші дослідження демонструють його здатність знижувати активність у таких ділянках, як мигдалина, що керує реакцією страху.
У практичному застосуванні гіпноз стає все більш інтегрованим у систему охорони здоров'я. У Франції гіпноз запроваджено в усіх 30 університетських лікарнях для знеболювання, а голландські радіологи використовують його для заспокоєння пацієнтів під час скринінгу раку грудей. Однак широке впровадження стикається з перешкодами, включно з відсутністю стандартизованої нормативної бази та обмеженими фінансовими стимулами порівняно з фармацевтичними препаратами.
Гіпноз залишається маловикористовуваним, незважаючи на його економічну ефективність, як показало дослідження Гая Монтгомері, яке продемонструвало значну економію на хірургічних операціях при використанні гіпнозу. Пожвавлення наукових робіт у цій царині в поєднанні з сучасною доступністю через додатки та онлайн-платформи робить його дедалі життєздатнішим доповненням до традиційної медицини, вважають учені. Однак його ширше визнання залежатиме від подолання проблем, пов'язаних із регулюванням і сприйняттям, а також від отримання надійних клінічних доказів.
Раніше Фокус писав про 8 додаткових міфів про гіпноз, які варто знати. Дослідники попереджають, що ми можемо скільки завгодно бути впевненими, що не зазнавали гіпнозу, але, найімовірніше, це не так.
Також Фокус писав про способи протистояння "дорожньому гіпнозу" за кермом. Монотонність і знайомство з дорогою можуть призвести до гіпнозу, що впливає на свідомість водія і може призвести до небезпечних ситуацій. Але існує кілька пакунків для боротьби з цим станом.
Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.