Найбільше суперечок, та навіть протестів, викликали зміни правил вступу в аспірантуру, учительські зарплати, модернізація мережі вишів в Україні та дії окремих викладачів. Про те, що спричинило невдоволення та резонанс в освітянській спільноті, читайте у матеріалі 24 Каналу.
Обіцяного підвищення зарплат учителі не дочекалися
Близько року тому міністр освіти і науки України Оксен Лісовий анонсував підвищення зарплати вчителям у 2024 році з січня та з квітня. Однак освітяни, які очікували на підвищення оплати праці кілька років та втратили чимало доплат за цей час, обурились, адже їхні зарплати залишились на тому самому рівні. Раніше таке підвищення зарплат освітянам заклали у Пояснювальній записці до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік та передбачили видатки на "встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС з 1 січня 2024 року у розмірі 3195 гривень, а з 1 квітня 2024 року – 3600 гривень".
Юрист Олександр Брижак пояснив, що підвищення посадового окладу з 1 січня та 1 квітня 2024 року також передбачав проєкт постанови уряду України "Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери". Але Кабмін не ухвалив цей проєкт постанови у вищевказаному вигляді. Тобто обіцяне підвищення посадового окладу з 1 квітня 2024 року не відбулося.
Зарплати вчителям не підвищили / Depositphotos
Вступники призовного віку "штурмували" аспірантуру
У цьому році значний ажіотаж викликала вступна кампанія в аспірантуру. Річ у тому, що заявки на вступ подала аномально велика кількість осіб. Зокрема, чоловіків призовного віку, аби завдяки навчанню отримати відстрочку від мобілізації. Зі 100 тисяч вступників в аспірантуру 91 500 – чоловіки віком 25 – 60 років, які вже мають ступінь магістра.
Цікаво! До 2022 року до аспірантури щороку вступало 7 – 8 тисяч осіб. Для порівняння: у 2024-му на тест для вступу в магістратуру та аспірантуру записалося, за даними МОН, понад 246 тисяч осіб.
Окремі ЗВО придумали цікаву лазівкута заднім числом вносили осіб до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Так, цьогоріч у реєстрі виявили нові записи про понад 5700 аспірантів, яких нібито зарахували до вишів у попередні роки.
Тож МОН вирішило значно змінити правила вступу в аспірантуру. Щоб навчання в аспірантурі не перетворилося на корупційний інструмент уникнення мобілізації, у 2024 році скасовували вступ на денну форму навчання за контрактом та відкоригували правила щодо поновлення навчання в аспірантурі тощо. Вступ на навчання в аспірантурі за контрактом цього року можливий лише на заочній та вечірній формах. Але таке навчання не передбачає відстрочки від мобілізації.
МОН значно змінило правила вступу в аспірантуру у 2024 році / Depositphotos
Згодом у Міносвіти України повідомили, що з вишів у нашій державі відрахували близько 23,5 тисячі студентів-чоловіків, старших за 30 років. І це за квітень-серпень 2024 року. МОН також позбавило низку закладів вищої освіти ліцензій на провадження освітньої діяльності. Географія ЗВО дуже широка. Мовиться про тих, що протягом 2023 – 2024 років масово зараховували чоловіків призовного віку (особливо віком 30+ і часто з порушенням ліцензійних обсягів). Все ж у МОН додали, що з 7 тисяч аспірантів, які вступили цьогоріч, 4 – 4,5 тисячі – люди, які реально працюють на Перемогу.
Зверніть увагу! Право на відстрочку мають чоловіки-студенти, які здобувають першу вищу освіту та навчаються на денній або дуальній формі. Також звільняють від призову аспірантів денної форми навчання, докторантів та асистентів-стажистів.
Об'єднання вишів та протести студентів і ректорів
Чимало дискусій та навіть протестів спровокувала в Україні чинна модернізація мережі закладів вищої освіти. У МОН зазначали, що мовиться не лише про зменшення кількості вишів, але й про покращення якості освіти. Цього вимагає також зміна демографічної ситуації. До початку модернізації системи вищої освіти в Україні було близько 130 вишів. МОН має намір залишити приблизно 100, які підпорядковані відомству. Реорганізовані виші отримуватимуть інвестиції на суму від 1 до 1,5 мільйона доларів.
Однак не всі студенти та ректори погоджувалися з анонсованими об'єднаннями своїх ЗВО. Так, у березні студенти Поліського університету у Житомирі вийшли на мітинг проти реорганізації свого вишу. Трохи раніше ректор Таврійського національного університету імені Вернадського Валерій Бортняк та студенти заявили, що їхній виш хочуть приєднати до Києво-Могилянської академії. Про це дізналися із соцмереж. Реорганізацію Таврійського національного університету імені Вернадського таки відклали. Однак на цьому незгода щодо модернізації не вщухла.
Студенти у Житомирі виступають проти об'єднання вишів / Олена Кучмій / Суспільне Житомир
У МОН натомість заявили, що частина вишів в Україні не хоче об'єднуватися з іншими у межах оптимізації мережі ЗВО. Найважливіший спротив пов'язаний з амбіціями ректорів. У відомстві також зауважили, що не планують скорочувати кількість викладачів. Також після об'єднання вишів студенти не втрачають своїх освітніх програм, а продовжують навчання на умовах вступу. Загалом в Україні відбулися об'єднання закладів вищої освіти у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Харкові та інших містах.
Скандал з підручниками
В українському освітньому середовищі також спалахували скандали через підручники. Зокрема, через підручник з української мови для 7 класу. У ньому знайшли карту нашої держави без Криму. Це помітили в електронній версії підручника на сайті Інституту модернізації змісту освіти. Підручники надрукували у 2024 році. Їх рекомендувало Міносвіти України. Авторами підручника з української мови для 7 класу є Анастасія Онатій та Тарас Ткачук. У паперовій версії цього підручника припустилися такої ж помилки. Видавця змусили виправляти помилку за власний кошт.
У підручниках з української мови знайшли карту України без Криму / Скриншот підручника
Також журналісти видання NGL Media повідомили, що новостворене видавництво "Атлант" отримало понад 100 замовлень від державної наукової установи "Інститут модернізації освіти" при Міносвіти на загальну суму майже 180 мільйонів гривень. З них 83 угоди, укладені впродовж останніх двох місяців, всі – без оголошення тендерів і за завищеною вартістю примірника. У МОН пообіцяли службове розслідування щодо Інституту модернізації змісту освіти.
Очільник МОН Оксен Лісовий також повідомляв, що його відомство має питання до якості шкільних підручників. Вони пов'язані саме з діяльністю Інституту модернізації змісту освіти. Міносвіти України при цьому змінило процедуру добору шкільних підручників після виявлення помилки в піктограмі мапи України в підручнику з української мови для 7 класу. З 2 вересня 2024 року рішенням міністерства експертизу забезпечує Український інститут розвитку освіти (УІРО). У 2025 – 2026 році МОН завершить реорганізацію Інституту модернізації змісту освіти, щоб "питання з якістю підручників зняти раз і назавжди".
Російська мова у вишах та школах
Освітній процес в Україні має тривати державною мовою. Однак трапляються випадки, коли викладачі чи вчителі ведуть лекції та уроки російською. Можуть навіть поширювати пропаганду. Так, нещодавно в одеській школі вчителька історії вела уроки російською й розповсюджувалавідверто антидержавні наративи. Педагогині може загрожувати штраф до п'яти тисяч гривень.
Також недавно Івано-Франківський національний медичний університет сколихнув мовний скандал. Один зі студентів поскаржився на викладача, який вів заняття з нейрохірургії російською мовою. Викладач звільнився за власним бажанням.
І це лише окремі випадки, які демонструють, що не всі педагоги, навіть у час великої війни, дотримуються мовного законодавства.
Цікаво! Недавно нардеп Наталія Піпа зареєструвалазаконопроєкт №12086, який має сприяти більшій українізації закладів освіти. Він передбачає спілкування у закладі освіти у межах освітнього процесу лише українською мовою.
Скандальний викладач Микита Василенко
У кілька скандалів потрапив одіозний викладач Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микита Василенко. Студенти ще у лютому звинуватилийого у просуванні сексистських і проросійських ідей та вимагали звільнити. Доктор філології Микита Василенко при цьому в нещодавньому інтерв'ю для ютуб-каналу Олександра Шелеста знову "відзначився"сексистськими заявами. Заявив, що іноземні миротворці нібито "допоможуть виправити" демографічну ситуацію в Україні. Мовляв, іноземці зацікавлять "тисячі голодних українських жінок", які "не встигли виїхати або чоловіки яких убиті чи покалічені". Такі сексистські висловлювання викликали чимало обурення у мережі.
Одіозний викладач Микита Василенко / Фото з фейсбук-сторінки викладача
Студенти КНУ також різко відреагували на заяви Василенка. Зокрема, Студпарламент оголосив бойкот і вимагає його звільнення. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий назвав скандальні висловлювання професора "неприпустимими". Вчена рада закликала ректора КНУ звільнити скандального професора Василенка. А вже 27 грудня стало відомо, що Микиту Василенка таки звільнили через порушення етичних норм і умов контракту.
Чи триватимуть ці освітні дискусії надалі та що загалом готує українській освіті 2025 рік, поінформуємо у Прогнозах на наступний рік.