Як країни НАТО організують захист підводної інфраструктури після низки інцидентів – ЗМІ

️Негласна війна між росією та НАТО йде з початку війни в Україні, але саме на морі вона набуває нового розмаху. У центрі боротьби знаходяться телекомунікаційні та електричні кабелі, що проходять морським дном. ️В останні місяці кілька цих найважливіших інфраструктур були пошкоджені на Балтиці, як правило, якорями цивільних судів, які пройшли надто близько. Підозри швидко сфокусувалися на росії – порту приписки або порту заходу деяких із цих суден, пише Le Monde.

️Хоча факт диверсії важко встановити, Північноатлантичний альянс більше не вірить у випадковість і в п’ятницю 27 грудня оголосив про посилення своєї військової присутності на Балтиці.

Зіткнувшись із зростаючим числом інцидентів, країни, що межують з Балтійським морем, сподіваються переконати своїх союзників у необхідності швидкого розгортання суден для моніторингу та захисту критично важливої ​​інфраструктури.

«Одним із рішень може стати, наприклад, розміщення тут шведських сил. Або Німеччини, Польщі, будь-кого ще. Завдяки двостороннім відносинам ми можемо знайти рішення швидше, ніж чекати на НАТО в цілому», — заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

Зіткнувшись із загрозою, Таллін прийняв рішення почати патрулювання в морі для захисту кабелю Estlink 1, єдиного діючого після обриву Estlink 2.

Зі свого боку, Європейський Союз пригрозив запровадити нові санкції проти російських судів. ЄС також має намір вжити нових заходів щодо захисту підводних кабелів, зокрема, за допомогою «нових технологій виявлення» та «можливостей підводного ремонту».

Балтійське море – не єдине потерпіле. В Атлантиці та Середземному морі російські операції також стають дедалі помітнішими. За даними видання, у цих водах регулярно курсують два судна, що прямують за маршрутом телекомунікаційних кабелів: «Кильдин» — судно розміром з великий траулер з можливостями електромагнітного прослуховування, і «Янтарь» — набагато складніший шпигунський корабель.

Вийшовши з Балтики на початку листопада, «Янтарь» проплив уздовж узбережжя Британії, Франції, Іспанії, Португалії та Італії. “Він точно повторює маршрут наших підводних кабелів”, – повідомляє європейське військове джерело. Після десятиденної стоянки у порту Тартус у Сирії до 25 грудня він повернувся на Кіпр. «Ми думали, що він вирушить до місця затоплення “Урса Майор” [російський вантажний корабель, що затонув 23 грудня між Іспанією та Алжиром], але, схоже, його розвідувальна місія має пріоритет», — додає те саме джерело.

В даний час різні європейські військово-морські сили стежать за «Янтарем» і «Кільдіним», передаючи естафету від берега до берега. «Звичайно, вони не можуть сховатися, вони як шпигуни біля наших воріт», — наголошує на тому ж джерело.

Ці кораблі, що плавають у міжнародних водах, теоретично не можуть бути примушені до відплиття, але сторожові кораблі НАТО без вагань «відганяють» їх, коли вони стоять над кабелями. “Немає необхідності вступати в бій, ми посилаємо їм військові кораблі, і цього достатньо, щоб змусити їх піти”, – пояснює один із моряків.

Представлений десять років тому як гідрографічне судно, «Янтарь» має корпус, який можна відкрити, щоб непомітно спустити на воду підводного робота. “Він не просто вивчає морське дно”, – зазначає військове джерело. ️«Але спробу диверсії дуже важко довести. Ми повинні простежити його маршрут метр за метром і секунду за секундою, щоб приписати йому дію на кабелі. І встановити зв’язок між тим, що ми спостерігаємо на поверхні, та тим, що бачать оператори», — додає це джерело.

Військово-морські сили НАТО з 2014 року після анексії Криму оснастили себе засобами підводного спостереження — дистанційно керованими роботами або дронами, щоб мати можливість перевіряти стан кабелів, крім ресурсів, розгорнутих такими операторами, як Orange Marine або Alcatel Submarine. 24-годинне спостереження дозволяє їм виявляти аномалії в режимі реального часу. У Orange Marine відзначають, що обриви підводних кабелів відбуваються “регулярно”, приблизно 150-200 разів на рік. Проте більшість цих інцидентів пов’язані з природними явищами (землетруси, зсуви) або морськими аваріями (тралення, постановка судна на якір).

️Хоча підозр більше, ніж впевненості, значення цих російських маневрів біля берегів НАТО не викликає сумнівів у багатьох штабів союзників. «Щоб надіслати сигнал і, по можливості, залякати», — каже французьке дипломатичне джерело.

Крім «стратегічної сигналізації», росіяни можуть скористатися цим, щоб перевірити свої методи глушення, перешкодити комунікацій противника і навіть перехопити їх.

«У гібридній війні вся суть полягає в тому, щоб розмити пороги нападу, відстрочити встановлення винних і, відповідно, потенційну відповідь», – говорить Жюльєн Носетті, науковий співробітник Центру Росія-Євразія Французького інституту міжнародних відносин. “Різниця між гібридністю і тероризмом полягає в тому, що один не заявлений, а інший заявлений”, – підкреслює він.

Крім того, що відбувається на морі, гібридна війна, яку росія веде проти країн НАТО, викликає зростаюче занепокоєння у європейських лідерів. Якщо ці дії не вдасться запобігти, то, за словами джерела, на карту буде поставлено «обхід статті 5»: «Ракета, випущена по Варшаві, вимагає відповіді, але що можна зробити перед серією доведених або ймовірних подій.