«Європа втомилася від України» – цей наратив росіяни вкидали у світову спільноту ще з весни 2022 року, змушуючи сприймати українських біженців (осіб, які перебувають під тимчасовим захистом) в інших країнах як нероб, які прибули жити на грошову допомогу чесних німців, чехів та поляків.
Тоді цифри статистики говорили про інше: Європа не втомилася і готова допомагати тим, хто хоче перечекати лихоліття в безпечному місці. Але до кінця третього року повномасштабного вторгнення рівень підтримки українців у ЄС здригнувся і помалу пішов униз. Коротко про - про те, що зміниться для наших громадян у країнах перебування.
Німеччина: відправляє працювати без знання мови
Країна, яка найбільше прихистила українських біженців, зараз перебуває в змішаних почуттях. З одного боку – солідарність з українцями нікуди не поділася, з іншого – в країні настає міграційна криза, яка чарівним чином співпадає з лютневими виборами до Бундестагу.
Не менш загадково фіксується зростання безробіття та уповільнення економічного зростання, що спричиняє хвилювання у німців. Причому самі ж дослідження німецьких інститутів торік показували, що одні українці успішно працюють у Німеччині навіть без знання мови, інші активно її освоюють – і це близько 77% біженців. Німецький Jobcenter – служба зайнятості – пропонує навіть не витрачати час на мовні курси, а йти працювати, маючи хоча б мінімальний словниковий запас.
Після словесних закликів перейшли до фінансових санкцій. У січні цього року розпочинається скорочення фінансової допомоги за програмою підтримки безробітних Bürgergeld для тих працездатних біженців, хто відмовляється від пропозицій щодо працевлаштування, участі в інтеграційних курсах чи семінарах. За перше порушення виплати зменшаться на 10%, за друге – на 20%, а за третє – на 30%.
Також у Німеччині обговорюють створення окремого правового статусу для українських біженців (можливо, поза Директивою ЄС, за якою українські біженці отримують у країнах перебування медичний захист та можливість працевлаштування). Передбачається, що влада стимулюватиме працевлаштування українців якимось новим способом.
Найближчим часом Німеччина планує перейти від виплати компенсацій за житло до фіксованої ставки. Тоді біженці мають розпочати самостійно обирати житло за своїм бюджетом.
Польща: деякі виплати скасовано
Значна частина із 6,5 млн українських біженців осіла у Польщі. За минулі три роки, згідно з дослідженнями Варшавського університету, ставлення поляків до українців змінилося: з позначки 110 балів за шкалою від -200 до 200 позитивне сприйняття опустилося до позначки 60 балів. Серед причин називають не лише мовний бар'єр, а й конкуренцію на ринку праці та високу вимогливість біженців. Йдеться про соціальні виплати.
Як повідомляє телеканал Інше, польський уряд скасував низку виплат для українських біженців, наприклад, субсидії на дитячі садки та ясла. Батьки, що працюють і мають дітей, зараз у глухому куті – як бути? Також зупинено виплати за програмою «Сімейний опікунський капітал», за якою сім'ї отримували до 12 000 злотих (близько 2823 євро) на другу дитину та наступних дітей.
Чехія: більше не дають безкоштовне житло
За даними Інституту емпіричних досліджень STEM, 43% опитаних громадян Чехії заявили про погіршення свого ставлення до українських біженців від початку війни. Жителі відзначили зростання навантаження на соціальну систему держави і можливе зниження їхнього рівня життя. Також конфлікт викликав певне зниження ентузіазму в підтримці громадян України, які приїхали до Чехії.
Влада Чехії ще з позаминулого року почала коригувати заходи підтримки українців. З липня 2023 року було змінено умови гуманітарної допомоги українцям, а з вересня 2024 року – припинено надання безкоштовного житла для біженців (щоправда, практично одночасно з цим збільшився розмір компенсаційних виплат за житло).
Норвегія: не дає захист львів'янам та закарпатцям
У Норвегії ще у березні минулого року українцям почали відмовляти у статусі захисту. Не всім, звісно, а мешканцям «безпечних», як заявила норвезька влада, регіонів західної частини України: Львів, Тернопіль, Закарпаття (напевно, на думку норвежців, туди не прилітають ракети. - Ред.).
Також офіційний Осло переглядає своє ставлення до українців, які мешкали за межами України до початку повномасштабної війни або мають подвійне громадянство. Їм також відмовляють у наданні притулку.
Про депортацію біженців, які вже мають статус захисту, не йдеться, проте новоприбулим розраховувати в Норвегії на особливе ставлення немає сенсу. Логіка норвежців у принципі зрозуміла: якщо в Україні є безпечні регіони, то чому б не їхати туди?
Нідерланди: суворо пильнують за державними грошима
Термін дії Директиви про тимчасовий захист (RTB) для українських біженців продовжено до 4 березня 2025 року. Це означає, що біженці зберігають свої права на проживання, медичне обслуговування, освіту та роботу в Нідерландах до цієї дати.
При цьому з лютого минулого року в Нідерландах було закрито центри для переміщених осіб, і біженцям з України тепер доводиться шукати житло самостійно. Це створює додаткові труднощі з огляду на складність оренди житла у Нідерландах без стабільного доходу. Але так Нідерланди бачать оптимізацію та ефективне використання державних коштів: той, хто самостійно пройшов жорна пошуку житла та роботи в країні, той гідний жити і працювати в ній, а держава допоможе і фінансово, і добрим словом.
Окрім цього, у країні планують скоротити терміни дозволу на проживання з 5 до 2 років, а також ускладнити процес возз'єднання сімей. У Нідерландах розробляється досить жорстке антиміграційне законодавство, яке буде чи не найсуворішим у ЄС. Воно включає більш жорсткі перевірки на кордонах і обмеження на з'єднання сімей, яке заборонить дорослим дітям возз'єднуватися зі своїми батьками. Не всім – лише тим, хто має в Нідерландах житло, роботу та перебуває у країні не менше двох років. Також у документах, що розробляються, згадується і якесь «примусове повернення», щоправда, конкретику законодавці ще виписують.