Польща хоче стати новим лідером Європи. Чи це реальна задача та що це змінить для України

Не лише Україна, а й Європа загалом покладає великі сподівання на польське головування у ЄС.

Шість місяців на чолі Ради Євросоюзу – звісно, недостатній час для сталого успіху.

Та надії, спрямовані ЄС на Польщу, не обмежуються цими рамками.

Сподівання на Польщу відображають вакуум лідерства в Європі, який Варшава здатна і прагне заповнити, враховуючи зростаючу економічну та геополітичну проєвропейську позицію країни.

Втім, це збігається з періодом, коли Польща також переглядає ставлення до політики ЄС в кількох сферах: щодо оборони Європи, щодо розширення ЄС і щодо пріориетності в ЄС "низьковуглецевої економіки".

Про те, як Польща планує вирішувати всі ці проблеми та чи обмежують вони її здатність до справжнього лідерства в ЄС, читайт в статті Пйотра Бураса і Міхала Матлака Польща на чолі ЄС: як Туск забирає у Німеччини роль лідера та що чекає на Україну.

Далі – стислий її виклад.

Польща найбільше з нових членів ЄС виграла від свого вступу до Союзу.

Успіх Польщі в ЄС був зумовлений трьома складовими: відносною міцністю її нових інституцій; суспільним консенсусом; економічною моделлю, заснованою на низькій вартості робочої сили.

Та ця економічна модель вичерпує себе.

Здатність Польщі отримати вигоду від інтеграції тепер не очевидна.

Вона залежить від того, чи вдасться їй сформувати мінливі пріоритети ЄС за допомогою власної довгострокової стратегії модернізації.

Залежно від сценарію, майбутня європейська інтеграція може або знову стати ключовим рушієм розвитку Польщі – або, навпаки, поглибити її слабкість.

Польське головування почне формувати цей шлях.

Ключовим викликом буде фінансування європейської оборони.

Іншим фундаментальним питанням, яке тісно пов'язане з розвитком європейських оборонних можливостей, є роль ЄС у мирних переговорах і можливі гарантії безпеки для України.

Позиція Польщі полягає в тому, що найкращим рішенням було б запрошення України до НАТО.

І хоча подальша інтеграція українського ринку в європейський залишатиметься ключовою проблемою і викликом для польської політики щодо розширення ЄС (польські фермери, перевізники, тощо), під час польського головування, ймовірно, для України все ж будуть добрі новини.

Зокрема, відкриється перший кластер у переговорах (fundamentals), можливе відкриття кластера з питань зовнішньої та безпекової політики.

Тим часом, всередині ЄС Польща не встигає за часом.

Зараз ЄС зацікавлений у підтримці сектора інновацій та нових технологій, а також цифрового ринку.

У цій сфері потенціал польських гравців обмежений.

Декарбонізація, ще один новий пріоритет ЄС, залишається особливо складним питанням для Польщі, енергетика якої найбільш залежна від вугілля в Європі.

Відставання в сфері відновлюваної енергетики та скороченні викидів є чи не найсуттєвішим провалом 20 років членства Польщі в Євросоюзі.

Разом з тим змінюється і ставлення інших країн до франко-німецького лідерства, навіть під час ухвалення рішень в ЄС.

Сьогодні Німеччина може бути в меншості під час голосування в Раді ЄС (як у випадку з директивним рішенням щодо тарифів на китайські електромобілі).

На цьому тлі Польща вимагає місця за столом, де сидять "дорослі".

Однією з сильних сторін Польщі є особиста позиція Дональда Туска, що має повагу у багатьох країнах ЄС.

Втім, поки що Веймарський трикутник з Францією та Німеччиною залишається найважливішим форматом міжнародної співпраці для Польщі, хоча ця співпраця стикається з багатьма проблемами.

Польща перебирає на себе головування в Раді ЄС не лише у вирішальний момент для Європи, але й у ситуації, коли Польща також переоцінює свою європейську політику.

Водночас на Польщу покладаються сподівання, що вона заповнить прогалину в лідерстві, якого сьогодні так потребує ЄС.

Не менш важливим є той факт, що історія Європи пишеться сьогодні в Центральній та Східній Європі.

Адже війна в Україні значною мірою визначатиме майбутнє континенту та його інтеграцію.

Докладніше – в матеріалі Пйотра Бураса і Міхала Матлака Польща на чолі ЄС: як Туск забирає у Німеччини роль лідера та що чекає на Україну.