Мобілізація молоді. Хто і навіщо нав’язує Україні цю дискусію?

У дискусії щодо зниження мобілізаційного віку найбільше дивує те, що вона нав’язується ззовні. Всередині України ця тема майже не обговорюється. Такий підхід ще можна було б зрозуміти, якби наші партнери передавали зброю і техніку в таких кількостях, що не вистачало б людей, аби нею користуватися. Але цього, на жаль, немає. Вся країна – від президента до звичайних громадян – зосереджена на пошуках озброєння. Хтось домовляється із закордонними політиками, а хтось перераховує останні гривні на численні збори.

Фактично ми бачимо спробу перевести увагу з недостатньої та, м’яко кажучи, не завжди своєчасної військової допомоги Україні на уявну проблему того, що Україна нібито неправильно мобілізує своїх громадян або робить це не у тих вікових групах.

Але питання про те, кого і як мобілізувати до українського війська, має обговорюватися передусім всередині країни. Пропозиції компенсувати брак зброї 18-річними юнаками можуть розглядатися, але лише у контексті реальних потреб і можливостей.

Минулої весни сайт «Тексти» провів дослідження мобілізаційного потенціалу України. Згідно з демографічною пірамідою, молодь віком 18-25 років є найменш чисельною віковою групою. Це означає, що мобілізація у цій категорії не принесе суттєвих результатів для фронту, але майже гарантовано викличе новий розкол у суспільстві. Адже ця війна – не лише за території, це війна за майбутнє. І саме українці мають вирішувати, яким буде це майбутнє після перемоги.

Екскомандувач сухопутними військами США в Європі генерал Бен Годжес назвав такі заяви спробами виправдати провали адміністрації Байдена на українському напрямку. Це вже очевидно.

Принцип «управління ескалацією», запропонований Джейком Салліваном у 2022 році, фактично коштував Україні десятків тисяч життів. Зброя постачалася не та, не у тих обсягах і не вчасно. А тепер ті самі люди намагаються звинуватити Україну у тому, що війна триває саме так, і пропонують адміністрації майбутнього президента чергові відірвані від реальності рішення.

Україна не потребує чужих вказівок щодо того, як захищатися від країни-терориста. Україна потребує зброї. Усе інше українці зроблять самі.